Руки матері - усі шовки світа.
А очі материні - сонце літа.
Без нього жоден цвіт не розцвітає
Слово " мама" росте з нами тихо, як тихо ростуть дерева, сходить сонце, розквітає квітка... Гладить по голівці дитину рідна лагідна рука. Народиться одного дня на світ святе слово "м-а-м-о" , вимовлене устами дитинки, і осяє оселю, як дар Божий. Тільки не дано нам запам'ятати цю мить, як і не згадати того дня, коли над нашою колискою вперше нахилилася мати. Це - мить, і це - вічність, бо мама завжди з нами, вона живе в нас, береже і благословляє на добро.
І скільки б років нам не було, ми - діти, поки є мама. Мама - це завжди надійний тил, це людина, яка тебе завжди підтримує і захистить... А сиві волосинки в її косах - це наші хвороби, наші негаразди, наші помилки і невдачі...
Пропонуємо вам нашу книжкову виставку "Сиві волосинки" присвячену цьому прекрасному й світлому святу.
За небо, сонце, як я їй віддячу ?
Вона від тебе лиш одне чекає:
Щоб ти приніс їй зеленим травнем
Весняну радість і любов дитячу.
Немає коментарів:
Дописати коментар