четвер, 25 липня 2024 р.

Червень і липень 2024 р. в бібліотеці

 


Ось і минули два перших літніх місяці. 

Червень був для нас напруженим. Незаплановані екскурсії, багато запитів  на твори з шкільної програми, знайомство з Кімнатою Казок...






Липень був спокійнішим. Багато користувачів роз'їхалися,  запити на програмну літературу  зменшилися, але книга  була в центрі уваги наших відвідувачів. 








Канікули тривають! 

"Смачного" читання!!!










пʼятниця, 12 липня 2024 р.

Пам'ятаємо... 15.07.2024 - День Української державності !

 

"Життя іде... і в цьому його суть. Спливає час. Хвилина за хвилиною. Коли ти українець - українцем будь, - той Україна буде Україною!"

                                                                                                                                       К. Оверченко 

       


                       "Позачергова сесія Верховної Ради України 24 серпня 1991 року розглянула надзвичайно важливе для майбутньої долі народу питання  про політичну ситуацію в республіці, а також прийняла історичний Акт проголошення незалежності України.
Треба наголосити, що думка про національний суверенітет зародилася не у зв'язку  з державним переворотом в СРСР 19 серпня 1991 року, як зазначалося в проімперських засобах масової інформації. Вона прийшла до українського народу  через вистраждані  віками державницькі  змагання багатьох поколінь. 
Ідея суверенітету - ідея вселюдська, тому вона вічна і незнищенна.
Акт проголошення незалежності український народ прийняв, продовжуючи тисячолітню традицію державотворення в Україні з урахуванням права на самовизначення, передбаченого Статутом ООН та іншими міжнародно-правовими документами, здійснюючи Декларацію про державний суверенітет. Акт проголошення незалежності України не є витвором політиків, депутатів чи партій. Це об'єктивна потреба, яка привела до створення самостійної держави - України.



У зв'язку з цим постало питання: як бути з Українською РСР, її законами, колишніми колоніальними структурами ? Закон "Про правонаступництво України" був прийнятий 12 вересня 1991 року. Підкреслювалося, що з моменту проголошення незалежності України найвищий орган влади - Верховна  Рада України в існуючому депутатському складі. На думку законодавців, ця Верховна Рада повинна була діяти як перехідний інститут до скликання Установчих зборів або нових виборів у парламент.
      





Важливо було визначити основні принципи в галузі державного будівництва. Народ України проголосив, що він будуватиме державу "суверенну і самоврядну, незалежну і відкриту, демократичну і правову".
З 1 грудня 1991 року в Україні запроваджувався новий інститут влади - президентське правління. Отже, два види влади - законодавча Верховна Рада і виконавча (Президент) включалися у механізм реалізації державотворчого процесу.
Прагнучи утвердити в незалежній демократичній Україні священний принцип свободи, гуманізму, соціальної справедливості, рівноправності всіх етнічних груп, беручи до уваги, що на території республіки проживають громадяни більш ніж 100 національностей, Верховна Рада України 1 листопада 1991 року прийняла "Декларацію прав  національностей України".



Першочерговим завданням  Української держави постало створення власної армії, дійового інструменту захисту державної незалежності, територіальної цілісності та суверенітету. Необхідність цього переконливо довели трагічні уроки падіння УНР. Постановою  Верховної Ради від 24 серпня 1991 року всі військові формування, дислоковані на території республіки, були підпорядковані найвищому органові  влади. У січні 1992 року було створене Міністерство оборони України, була сформована Національна гвардія України, розпочалося прийняття  військової присяги на вірність Україні.



Суттєвим кроком  у становленні незалежності державності в Україні було законодавче затвердження головних державних символів - герба, прапора і гімна. Це, здавалося би, нескладне завдання не так просто було розв'язати  українському парламентові. Причини були такі: тривалий колоніальний статус України,  уявлення про державну символіку як про суто політичне, а не національне явище, насаджувані впродовж десятиліть офіційною пропагандою відверто антиукраїнські погляди. Та історична правда і здоровий глузд перемогли. Малим гербом України визнано тризуб, державними символами - синьо-жовтий прапор та гімн "Ще не вмерла Україна"


(Малик Я. та ін. Історія української державності)

                                Ми - українці... Ріже вухо комусь це слово від злоби
                                Ми - лицарі святого духа й терпіння вічного раби.
                                На наші голови злітало чимало планетарних гроз.
                                Нехай шипить нікчемне жало услід нам зверхньо 6 малорос.

                                Ми вчили світ, як сіять жито, як не пускать у дім біду.
                                Цариці, вродою умиті, були у нашому роду.
                                Старання нам не позичати, бо гожі до усяких справ.
                                Від нашого хлібця і сала ніхто очей не відвертав...

Та державність і незалежність требі захищати. І, як часто буває в історії, 
 нашу державу атакує зовнішній ворог.
путін здійснив великий гріх: вбиває та ґвалтує український народ, руйнує культурну  та історичну пам'ять,  намагається знищити наше майбутнє: зробити з українських  дітей манкуртів і яничар. Він вщент зруйнував довіру і симпатію до росіян.
Не нужно нас защищать! Не нужно принуждать к миру и любви под дулами автоматов. Мы разуверились в ваших братских чувствах. Насильно мил не будешь.
Все, що відбувається з  нашим північним сусідом свідчить про створення системи масового психозу, яка обробляє  росіян. Це злочин проти них, бо в перспективі приведе до поглиблення кризи в суспільстві, подібної до божевілля окремої особи і, як наслідок - знищення держави.
Ми бачимо сьогодні  несформовану  націю, яка не може виборсатися з полону деспотизму, в який вона потрапила.
Народ України розуміє, що плата за державність, за незалежність дуже висока. Але вона того варта. Бо потрапити під вплив божевілля русского мира буде означати повне знищення української нації.
Боронимо нашу землю, захищаємо нашу державу, і ми обов'язково переможемо !




Слава Україні! Героям слава!
Слава нації!  Смерть ворогам!
Україна! Понад усе!











четвер, 4 липня 2024 р.

 


Як всі люди, ми любимо отримувати подарунки
І саме, напередодні літніх шкільних канікул, ми отримали нові книжки.  Інститут української книги, КМДА і ви, ваші шановні користувачі, сприяли тому, аби наша бібліотека  поповнилася чудовими, цікавими виданнями.
Приходьте, читайте і отримуйте задоволення!





вівторок, 2 липня 2024 р.

 


Увага!

з 01 липня по 31 серпня 2024 року 

бібліотека працює за літнім графіком:

з 9:00 до 18:00

обслуговує користувачів

пн.-пт. з 10:00 до 18:00

пт. з 10:00 до 16:45

субота та неділя - вихідні дні

останній четвер місяця - санітарний день. 

Чудових канікул!!!


середа, 19 червня 2024 р.

"Пам'ятаємо... 28.06 2024 День Конституції України"

 "Ми Є. Були і будем ми! Й Вітчизна наша з нами"

                                                                                    Іван Багряний


Кожна людина приходить в цей світ із правами . Заледве ти сповістив про своє народження, а вже маєш право на життя, право на повагу до себе, право на розвиток, право на однакове ставлення, право на власність.
Підростаючи, ти спочатку вчишся тримати голову, сидіти промовляти перші слова, потім складати ці слова в речення, повзати, ходити, а далі - бігати. Щороку ти змінюєшся, й у тебе з'являються нові і нові винятку дитиною! 
Змалечку треба пам'ятати: щоби ніхто не порушував твоїх прав, слід поважати права інших людей....
Можливо ви вперше знайомитеся з із змістом Конституції і зрозумієте, які гарантії особисто вам і вашим батькам як громадянам України дає Основний Закон.
Для того, щоб ви збагнули важливість Дня прийняття Конституції - 28 червня 1996 року, - пройдемося стежками історичного минулого нашого народу, який боровся за власні права...


Існування України як Держави не раз ставало історичним фактом, зафіксованим у писаній формі, зокрема 
в 1-4 Універсалах Української Центральної Ради (1917-1918 рр.);
у Конституції Української Народної Республіки (Статут про державний устрій, права і вольності УНР) від 29 квітня 1918 року;
у прокламаціях Української Національної Ради у Львові 1918 року;
в Акті Соборності України 22 січня 1919 року;
в проголошеній  15 березня 1939 року незалежності Карпатської України і навіть у фальшивому декларуванні суверенності України Конституціями УРСР.
І лише 28 червня 1996 року Українська держава посіла "серед народів світу осібне і рівне становище". 
Точкою відліку конституційного шляху України стала Декларація про державний    суверенітет України, ухвалена Верховною Радою 16 липня 1990 року, 


а через рік - в червні 1991 року - схвалена парламентом і оприлюднена Концепція нової Конституції України, на основі якої Конституційна комісія підготувала проект Конституції. Майже десять проектів Конституції виносилися на розгляд Верховної Ради  України впродовж 1992-1996 рр.
І от в ніч з 27 по 28 червня і прийняли нову Конституцію України.
Конституційна  Ніч висвітлила всі риси українського менталітету: низьке пристосуванство і високий патріотизм, зрадництво і непідкупність, обмежене містечкове мислення одних і державну позицію інших. Та все ж перемогли мудрі і розважливі, ті, хто вірить в Україну та її майбутнє.
Історія дала їм такий шанс...










В бібліотеці відбулася зустріч з нашими користувачами, які завітали до нас під час літніх шкільних канікул. Це було за декілька днів до свята -  Дня  Конституції України, і ми, скориставшись нагодою, провели  "Правовий лікнеп" познайомили наших відвідувачів з основними положеннями головного Закону країни.




понеділок, 10 червня 2024 р.

"Пам'ятаємо..." 22 червня День скорботи і вшанування пам'яті жертв. Початок Німецько - радянської війни (1941)

 Факти  історії


Друга світова війна (1 вересня 1939 - 2 вересня 1945) - найкривавіший глобальний конфлікт. У ньому загинуло від 50 до 85 млн. людей. 21 місяць цієї війни СРСР і Третій Райх виступали як союзники, а 22 червня 1941 року вступили у військову конфронтацію після порушення нацистами договору про ненапад на радянський союз. 
Для України війта почалася 1 вересня 1939 року з нападу нацистської Німеччини на Польщу. Того дня німецька військова авіація бомбардувала Львів та інші міста. Від 17 вересня учасником Другої світової на боці Німеччини став Радянський  Союз. Внаслідок переділу Центральної та Східної Європи між нацистами і комуністами до складу Радянського Союзу в 1939 році були включені території Західної України та Західної Білорусії, а в 1940 році - країни Балтії, Бессарабія та Північна Буковина.
Для України Друга світова війна не лише історія перемоги над нацизмом, але також - національна трагедія.
Українці, позбавлені власної державності, у ній змушені були воювати за чужі імперські інтереси та, інколи, вбивати інших українців.
Разом із тим слід наголосити на внесок саме українців у розгром нацизму і згадати  про військовослужбовців:
 Радянської армії понад 6 млн.,
вояків УПА понад 100 тис., 
Польщі - 120 тис.,
США  до 80 тис.у 1945 р.,
Канади  до 45 тис. у 1945 р.,
Румунії - 24 тис.,
Угорщини до 20 тис.,
Словаччини до  2 тис.,
Хорватії 1500 тис.
Прямі людські втрати України у Другій світовій становлять понад 8 млн. осіб,
економічні - 285 млн. тогочасних рублів.
Війна розкрила для українців руйнівну "силу" обох тоталітарних режимів.
Усім відомі злочини нацистів на окупованих територіях України  (Голокост, розстріли мирного населення, спалення сіл, депортації).
Однак довго замовчувалися численні злочини комуністичного режиму - розстріли політичних в'язнів  у Західній Україні в червні-липні 1941 року, підрив центру Києва і греблі ДніпроГЕСу в 1941 р., знищення в Одесі поранених червоноармійців, скинутих у море разом із санітарними машинами тощо. 
Із Україною пов'язане і завершення війни. 2 вересня 1945 року генерал Кузьма Дерев'янко, який народився на Уманщині, від імені СРСР приймав беззастережну капітуляцію Японії. 


Акт про безумовну капітуляцію нацистської Німеччини підписали в Реймсі о 2 годині 41 хвилині 7 травня 1945 року. Проте Сталін відмовився визнати акт. Він захотів підписання нового у Берліні, здобутому Червоною армією. Тож поставив ще одну вимогу союзникам - жодних офіційних оголошень про перемогу до вступу в силу іншої капітуляції.
Прем'єр Великобританії Вінстон Черчілль і президент США Гаррі Трумен відмовили. На це Сталін  заявив, що підписаний у Реймсі договір не можна скасувати і не можна визнати, адже капітуляція має бути прийнята не не території переможців, а там, звідки прийшла агресія, - в Берліні. Союзники погодилися. 
Другий Акт про капітуляцію Німеччини підписали у берлінському передмісті Карлсхорст - 8 травня, о 22:43, за центральноєвропейським часом, а за московським це - 9 травня 00:43.
Його текст майже дослівно повторював попередній. Наприклад, підтвердив час припинення вогню - 8 травня, о 23:01, за центральноєвропейським часом.
(За матеріалами  Українського інституту національної пам'яті)








А ми, українці...





вівторок, 4 червня 2024 р.

"Пам'ятаємо... В Україні 4 червня вшановують пам'ять дітей, які загинули внаслідок збройної агресії росії проти України.Пам'ятний день було встановлено постановою Верховної Ради 2021 року.

 


" Українські діти знають і бачили те, чого не повинні бачити діти. Вони зростають на уламках власного дитинства. росія несе провину за те, що наші діти страждають у ХХІ столітті, у власному домі, в рідній мирній країні.
Бо імперія зла прийшла з війною і відібрала у них дитинство, відібрала рідних, друзів, домівки, всі права і можливості, які вони до того мали".

Митрополит Київської і всієї України Єпіфаній.
Предстоятель православних церков України.


У регіонах, які сьогодні охопила війна ,стало звичайною практикою  спрямовувати  удари проти мирного населення, головним чином проти жінок і дітей, виганяти їх з домівок, знущатися над ними, вбивати їх.
Біженці - найуразливіша група, та діти - найуразливіша з найуразливіших. Коли доводиться рятуватися зі своєї оселі, саме вони першими  помирають в дорозі від  зневоднення, хвороби, виснаження. На окупованих територіях вони наражаються на сексуальну небезпеку.
Я хочу нагадати "русскому миру" відомий вислів , який використав Ернест  Ґеміґвей  у своєму  романі "По кому подзвін" : "... не 
 питай по  кому дзвонять, дзвонять по тобі".



"Діти в Україні пережили 832 дні жаху. Сотні тисяч дітей лягали спати в холоді і страху. Діти були вбиті та поранені, і багато хто з них втратив батьків, братів і сестер, друзів, свої домівки, школу. Жодна дитина не повинна так страждати".

Кетрін Рассел, виконавча директорка ЮНІСЕФ.

понеділок, 27 травня 2024 р.

1 червня 2024 року - Міжнародний день захисту дітей

"Діти повинні жити в світі краси, 

гри, казки, музики, малюнка, фантазії"

                                            Василь Сухомлинський


Наша невеличка виставка журналів "Джміль" запрошує всіх до витоків  дитячої творчості. Перегорніть сторінки цих журналів, пориньте у світ краси. Бо як писав видатний педагог Василь Сухомлинський :"Краса - це радість нашого життя. Людина стала Людиною тому що побачила глибину блакитного неба, мерехтіння зірок, рожевий розлив вечірньої зорі, прозорий серпанок степових просторів...відблиск сонця в міріадах крапель ранкової роси...фіолетову хмару на бузковому кущі, ніжну стеблинку та блакитний дзвіночок проліска - побачила і, здивована пішла землею, створюючи нову красу. ... Краса - один із струмочків, що живлять доброту, сердечність і любов... я бачу великий духовний сенс у тому, щоб дитина бачила, розуміла, відчувала , переживала. І чим більше вони одухотворюються цією красою, то сильніше прагнуть  творити прекрасне."
Завітайте до нас в в перший тиждень червня. Ви те тільки переглянете цікаві журнали, але і матимете змогу прослухати  чарівну, незвичайну казку Василя Сухомлинського " Краса, Натхнення, Радість і Таємниця".
Ми чекаємо на вас.