"Американець, який став українцем. Джеймс Мейс" - День пам'яті жертв Голодомору - 28.11.2023

 Бібліотека оновила "Куточок пам'яті" і надала інформацію на блозі бібліотеки про Джеймса Мейса

"Ваші мертві обрали мене"

Джеймс Мейс

1982 року на міжнародній конференції з Голокосту й геноциду в Тель-Авіві молодий і ще маловідомий науковець Інституту українських досліджень Гарвардського університету Джеймс Мейс перший серед західних дослідників охарактеризував Великий голод 1932-1933 років в Україні як акт геноциду. «Примусова колективізація була трагедією для всього радянського селянства, та для українців то було особлива трагедія, – наголосив він. – Зважаючи на фактичне знищення міських еліт, вона означала ліквідацію їх як соціального організму й політичного фактору, приречення на становище, яке німці зазвичай називали Naturvolk (первісним народом)».

Вирвати українську трагедію з мороку забуття було нелегко: світ переймався злободенними проблемами і психологічно не був налаштований на сприйняття нашого страхітливого минулого.

Мейс висунув і обґрунтував тезу про Великий голод як акт геноциду, і навіть якби він не зробив нічого іншого, його ім'я увійшло б у новітню історію України й світового суспільствознавства кінця ХХ століття.

Ким же був Джеймс Мейс – істориком, політологом, журналістом? Найточнішою буде відповідь: і першим, і другим, і третім. Він бачив сенс свого життя у невтомній роботі: працював заступником головного редактора часопису "Політична думка", професором політології Національного університету "Києво-Могилянська академія", консультантом англомовного видання газети "День"/"Day", що завдяки його тижневим колонкам була для закордонного читача вікном в Україну.

2003 року, на 70-ту річницю Голодомору, Мейс став головним речником української нації. Він виступав у штаб-квартирі ООН, на представницьких міжнародних конференціях у Колумбійському  університеті, у Міжнародному центрі Р. Рейгана, на міжнародній конференції у Сорбонні (Франція) та на міжнародному симпозіумі "Великий голод і геноцид в Україні в 1932-1933 рр".

Однак мрія, задля якої 1993 року він полишив Америку і приїхав в Україну, – створити Народний інститут дослідження геноциду в Україні – лишилася нездійсненою.

Американець з українським серцем помер 3 травня 2004 року. Він  знайшов свій останній прихисток на Байковому цвинтарі  в Києві. 

Цей неетнічний українець з глибоким людським сумлінням – гідний приклад наслідування для багатьох сущих українців.

 

Ювілей Григорія Сковороди 03.12 (22.11) 1722 - 09.11 (29.10) 1794

 

                Мудрість мандрівного філософа

Григорій Сковорода увійшов в історію культури українського народу як видатний оригінальний філософ-гуманіст, письменник-демократ. Його праці є життєдайним джерелом, з якого черпатиме наснагу не одне покоління. Подвиг мислителя ще довго буде дивувати нащадків: в глуху добу кріпосництва та релігійних забобонів він відважно кинув обвинувачення сильним світу.

Творчість Г. Сковороди, його ідеї гуманізму та демократизму знайшли відображення у творах І. Котляревського, Г. Квітки-Основ'яненка, Є. Гребінки, Т. Шевченка, набравши нової сили та змісту. 

Іван Франко писав, що Сковорода був "цілком новім явищем в українській літературі з погляду освіти, широти поглядів і глибини думок".

З нагоди  ювілею Григорія Сковороди пропонуємо вам книжкову виставку

"Мудрість мандрівного філософа" 

"Афоризми Григорія Сковороди"

На жаль, 21 століття  почалося з акту вандалізму.

Статуї Будди заввишки 53 і 35 метрів були висічені в 6 столітті нашої ери в скелястому урвищі, що оточує долину Баміан у центральній частині Афганістану. Цей об'єкт Всесвітньої спадщини ЮНЕСКО було знищено талібами 2001 року – в період їхнього першого правління в Афганістані. Статуї руйнували протягом кількох тижнів, застосовуючи вибухівку та артилерію.

Історія повторилася . Національний музей Григорія Сковороди у Богодухівському районі Харківської області знищений прямим влучанням російської ракети у ніч проти 7 травня 2022 року. Музей був розташований у селі, маєтку 18 століття де останні роки свого життя працював та біля якого був похований Григорій Савич Сковорода. "русскій мір" знищив музей саме того року, коли за рішенням ЮНЕСКО світ вшановував 300-ліття великого українця...

Музей згорів, статуя філософа залишилася. "Світ ловив мене, та не спіймав".

Обов'язково відбудуємо садибу і музей, який знову прийматиме відвідувачів!

День гідності та свободи - 21 листопада 2023 року "Історія свободи - це історія супротиву" Т. Вільсон " 28 Президент США

     

   «До нас тільки зараз, як до жирафа, почало доходити, хто ми є...

Ні, підказки і натяки демонстративно були розкладені повсюдно, але ж ми такі скромні, такі толерантні, такі поступливі, такі меншовартісні і віктимні, що аж сліпі.

А чи ставили ми собі питання: "Як так сталося, що народ "кріпаків" зайняв найбільшу та найродючішу територію в Європі?" Україна розміром приблизно як Британія, Румунія і Польща, разом узяті.

Яким чином "сільська" мова, "малоросійскоє нарєчиє, которого не существует", має сукупно до мільйона слів???

Перші українські слова (мед і страва) були записані Пріском Панійським у таборі гунського володаря Аттіли на території сучасної України в 448 р.н.е.

Як "в маленькую культуру" вмістилися 200 000 народних пісень, велика національна кухня, орнаменти, обрядовість, архітектура, колосальний живопис, перші в Східній Європі академії і книгодрук, стародавні літописи і кобзарство, гумор, театр Корифеїв і "Березіль", музика Веделя і Березовського, Сковорода і Вернадський? Такої "маленької" культури вистачило б на десять народів.

Як вийшло, що предки "молодої держави, якій всього лише 30 років", брали столицю Візантії Константинополь ще 907 року, знищили Хозарський каганат 968-го, спалили Османський флот 1615-го, палили передмістя москви 1618 року?

І це лише верхівка верхівки айсберга. Мене особисто не дивує фантастична сила українців, продемонстрована в останній рік. Українці були такими завжди. Нам про це кричать історія і пам'ять поколінь. Просто ця пам'ять до нас повертається надто повільно.

Ми, як дике каченя, що виявилося лебедем і полетіло з курника меншовартості.

І нам треба терміново навчитися ЛЮБИТИ І ПОВАЖАТИ себе, як це роблять всі незакомплексовані народи. Бо ми не кури, а лебеді, і батьки наші лебеді, і прадіди були вільними та прекрасними.

Вони високо літали і в курниках не жили.

Це треба знати й пишатися!

У будь-якій незрозумілій ситуації пишайся Україною! Це обґрунтовано. Я перевірив».

Олександр Висоцький.

Як швидко плине час! Тільки- но кліпнули - а проминуло десять років... Десять років, як більшість сучасників  усвідомила себе єдиною нацією,  гідними нащадками славних предків.

   Молодь Майдану вже має своїх дітей.  Що ж їм ці молоді батьки розкажуть про буремні події тієї осені та зими? Вони обов'язково знайдуть слова, щоби передати атмосферу Майдану, рішучість українців, їхню злагодженість та організованість. І допоможуть у цьому фотографії, знімки, зроблені свідками чи безпосередніми учасниками ревоцюції Гідності.

  

  В ці ювілейні дні пропонуємо до вашої уваги декілька фотографій з Майдану.

  Автор знімків- Кононова Г.В., бібліотекар 1 категорії.

І пам'ятаємо: гасло "Слава Україні! Героям слава!" відродилося повною мірою саме на Майдані 2013-го.

20.11.2023 р. Всесвітній день дитини " Якщо ви хочете, щоб ваші діти були розумними, читайте їм казки""

                                    

Яким чином можна розвинути в дитині чуйність, відповідальність, як зробити її добрішою? На це питання є відповідь. Ми самі, наш приклад, моральний аспект життя дорослих і вся оточуюча дійсність  навчають цьому. А як зробити цей стихійний процес цілеспрямованим? Шлях цей пролягає через художню літературу. Чому саме літературу, і особливо казки ? Тому що мистецтво, література - найбагатже  джерело емоцій. Казка для дитини - це не просто фантазія, це особлива реальність світу почуттів. Казка розсуває для дитини кордони звичного життя, тільки в казковій формі дитина зіткнеться з такими складними явищами та почуттями, як життя і смерть, любов і ненависть, гнів і співчуття, зрада та підступність.

Тому саме ті уроки, які дає казка, - це уроки на все життя і для дорослих і для дітей. І саме для дітей, це урок моральності. Коли дитина слухає казку, вона глибоко співчуває персонажам, у неї з'являється внутрішній імпульс до дії, до допомоги, до захисту. І це дуже важливо створити умови для активної діяльності  в якій дитина може проявити свої емоції реально ( захистити слабкішого, нагодувати тваринку, допомогти другу). 

Саме цьому і вчать казки.

Пропонуємо вам нашу книжкову виставку, де ми намагалися показати вам, які чудові казки живуть в нашій бібліотеці

Читайте та насолоджуйтесь!

Саме в цей день до нас завітали учні 1-г класу гімназії № 179.

 Вони познайомилися з нашою виставкою, з бібліотекою, прослухали цікаву розповідь про бібліотеку і книжки. 

Та особливе захоплення у малечі викликала "Кімната казок"!

Шановні батьки, 

читайте своїм дітям казки і вони будуть

 розумними, добрими, шляхетними!