Незабутнє інтерв'ю

(До 30-річчя референдуму 1 грудня 1991 року)

                                            

                                                  Ті, хто взяв участь у референдумі,

                                    змінили не лише власну долю,

                                                а й напрямок світової історії.                

                                                    С. Плохій, професор історії 

                                                           Час як вода - про це навіть у піснях співають. Минуло вже тридцять років від тієї знакової події, що визначила наш подальший шлях. Референдум 1 грудня 1991 року мав підтвердити або відхилити голосування Верховної Ради за незалежність, що відбулося, як всі знають, 24 серпня. Українці різного етнічного походження у всіх регіонах республіки прийшли на виборчі дільниці, щоб вирішити свою долю та долю України.

   Чи розуміли наші люди, що своїми руками творять історію? Мабуть, не всі. От ми, молоді, розуміли.

І усвідомлення цього факту переконливо підтвердилося під час несподіваного інтерв'ю, яке мені з чоловіком довелося дати двом солідним американським газетам: "The Washington Post" і "The New York Times" 30 листопада 1991 року, саме напередодні референдуму. Цікава вийшла розмова. 

Отже, 30 листопада, у вихідний, ми, молода пара, вирішили вдень прогулятися тихими навколишніми вулицями Печерська. Жили тоді на Липках. Поруч Верховний Суд та МВД, недалеко й Верховна Рада. Район неабиякий! 

І ось недалеко від "Шоколадного будиночка" до нас звернулася група людей: а чи не погодилися б ми дати інтерв'ю? Ну, звісно! Чого ж ні? Жінка-репортер із "The Washington Post" вміла говорити російською. Журналісту із "The New York Times" допомагав перекладач. Ми не знаємо, чи зупиняли вони когось до та після нас і чи намагалися взяти інтерв'ю в інших районах міста. Ще було цікаво, хто їм порадив зупинитися в цьому непростому куточку Києва. Напевно, без втручання тодішньої радянської адміністрації не обійшлося. Мабуть, хтось іще сподівався, що американці в цьому районі столиці отримають зручні для тієї влади відповіді на журналістські запитання. Скоріш за все. Але тут - бац! Зі своїми відвертими відповідями - ми, молоді та щирі.

Отже, кореспонденти спочатку назвали свої імена і делікатно поцікавилися, чи захочемо представитися ми. Та будь ласка! Ім'я, вік, рід занять. Американці зрозуміли, що мають справу з освіченою молоддю, тож стали ще уважніші. Розмова тривала хвилин двадцять - про майбутній референдум, вибори президента та наше бачення ситуації взагалі. 

Обговорювали прийдешній розвал Союзу. Ми сказали: хід всесвітньої історії доводить, що будь-яка імперія рано чи пізно розпадається і що бачимо ознаки того процесу. Що президент СРСР М. Горбачов нагадує пілота, літак якого потрапив у "штопор": як тільки він намагається щось вдіяти, щоб виправити ситуацію, то виявляється, що пізно, треба зробити вже щось інше. Тобто, як би Горбачов не намагався зберегти Радянський Союз, навіть в оновленому вигляді, нічого в нього не вийде.

До речі, повертаючись до того знакового референдуму, на якому понад 90% людей підтримали незалежність України, хочеться наголосити, що саме українці в той час творили історію. В своїй книзі "Брама Європи" Сергій Плохій, професор Гарвардського університету, писав: "Голосування за незалежність України означало кінець Радянського Союзу...Україна звільнила решту радянських республік, усе ще залежних від Москви". 

Але найголовніше в тому інтерв'ю було інше. І це "інше" тоді нас приголомшило. Американці запитують: чи можете відповісти, як завтра голосуватимете? Ми: звісно, можемо голосуватимемо за незалежність. Вони: так що, тепер у вас із Росією війна буде? 

Пауза. Німа сцена. Шок. Як це - війна? Чому війна? Навіщо війна? І нарешті ми відповідаємо: ні, яка війна? Буде економічна боротьба, протистояння. Але не війна!

 

    Багато що з тієї розмови забулося. Але цей фрагмент врізався на згадку. Ось так. Досвідчені люди побачили проблему одразу ж. А ми, молоді та наївні - ні. Хоча вже точилися бої в Придністров'ї. Ми тоді ще не могли зрозуміти, що такі тектонічні зрушення, як розвал Союзу, не відбуваються просто. А тривають дуже складно, довго і боляче. 2008 року бачили це на прикладі Грузії. А з 2014 року відчуваємо на собі. 

Історія свідчить: свою незалежність народи завжди важко виборювали, ціною численних жертв. Нинішня війна на наших східних рубежах - це війна за незалежність країни. І в день тридцятиріччя референдуму 1 грудня 1991 року про це варто згадати.      

                                          Г.В. Кононова, бібліотекар 1 категорії

  

 27 листопада 2021 року - День пам'яті жертв Голодомору

    У бібліотеці ім. М.М. Коцюбинського є куточок пам'яті "Українська Голгофа", присвячений темі Голодомору 1932-1933 років. 

    Пробачити цей злочин не можна, зрозуміти також! Якби не той жах 30-х років, нас в Україні могло би бути 100 мільйонів...

 

    Вперше у західній пресі з'явилися правдиві матеріали про Голодомор в Україні завдяки британському журналісту Гарету Джонсу. Його статті вийшли в газетах "The Western Mail", "The Times" та "The Guardian", а також в деяких виданнях у Німеччині та Сполучених Штатах. Так світ дізнався правду про злочин режиму в Україні. І хоча багато хто не вірив, що таке жахіття може відбуватися в європейській частині світу, початок було покладено.

    З журналу "Країна" можна дізнатися про знакову постать Гарета Джонса, його публікації після відвідування України. 

 

 30 листопада Всеукраїнський день добрих справ

    Зробити добру справу для іншої людини - це так природно. І шкода, що не всі це розуміють.

    До Всеукраїнського дня добрих справ бібліотека ім. М. М. Коцюбинського пропонує книжкову виставку "Світ тримається на добрих людях", яка триває з 25 по 30 листопада.

    

    Це тематична полиця-рекомендація творів української та зарубіжної літератури, класичних і сучасних. Якщо у вас ще не було нагоди ознайомитися з ними, зробіть це - не пошкодуєте! 

 До щорічної Всеукраїнської акції "16 днів проти насильства"

    Бібліотека ім. М. М. Коцюбинського долучається до цієї акції, щоби привернути увагу громадськості до актуальних проблем подолання насильства в сім'ї та суспільстві, а також протидії жорстокому поводженню з дітьми.

    Ми пропонуємо книжкову виставку - твори літератури, присвячені проблемам дитинства (сирітство, рабство, насилля в сім'ї, булінг та інші).

    "Кожна дитина - це нагадування про те, що Бог ще не зовсім втратив віру в людину".     

   (Р. Тагор)

    Це дійсно так, бо письменники - автори цих літературних творів -  намагаються не лише окреслити проблему, а й запропонувати її вирішення.

    Яскравим прикладом цього є такі книги: 

 

    Жанр цього твору авторка визначила, як "роман-буря". І недарма. 14-річна Ліза потерпає від знущань однокласників, від жорстокості з боку батька, не знаходить спільної мови з матір'ю. Здається, єдиний, хто її розуміє, - це хлопець з інтернет-простору. Та чи випадкове це спілкування? І чи варто довіряти людині, про яку нічого не знаєш - може, саме ця особа становить небезпеку? 

    Це історія про довіру, зневіру і про любов. Вона про дорослих і юних, досвідчених і наївних - про нас із вами.

 

 

    А це повість про дівчинку-підлітка, прикуту до візка після автомобільної катастрофи, в якій загинули її батьки. Чи зможе героїня знайти справжніх друзів і навіть перше кохання? Чи зможе відкритися світові, перебуваючи у панцирі зі страху перед перешіптуванням за спиною, перед зневагою деяких ровесників, людським нерозумінням? Чи зможе довести всім довкола і насамперед собі, що найважливіше - це мета, впевненість у власних силах і людська гідність? 

    Книга переконує, що обов'язково знайдуться добрі люди, які допоможуть знайти вихід у скрутній ситуації. 

 

Поетичний Листопад

    Чи спадало вам на думку, що назви місяців у нашій мові дуже влучні? Пам'ятаєте: "Січень січе, лютий лютує..." чи "Йде листопад застеля килими..."?

    Отже, про листопад. Вимовте це слово -  і почуєте, як повільно, з тихим казковим шелестом опадає листя та встеляє землю. Можна зануритися чобітками в цей різнобарвний килим та шурхотіти, шурхотіти, шурхотіти...

    А ще "листопад" - найромантичніша назва, сповнена чарівності й смутку. Недарма більшість поетів просто обожнювали осінню пору, бо вона частіше надихала їх на творчість. Давайте ж згадаємо ті поетичні рядочки.

Максим Рильський

* * * 

Осінній холодок над спраглою землею

Шатро гаптоване широко розіп'яв

І з рук його падуть, як з рогу Амальтеї,

Плоди налиті вщерть, і довгі пасма трав.

О, груди, радістю осінньою налиті,

Прозоросте думок і сило синіх жил!

Як сонце, перейти хотів би я по світі,

Щоб з успіхом зайти за мідний небосхил.

Хтозна чи вславлюсь я ділами голосними,

Чи блискавицею проріжу далеч літ,-

Та любо вірити, що знов земля цвістиме,

І новий плід зачне, і вродить новий плід!

Володимир Сосюра

ОСІНЬ

Облітають квіти, обриває вітер

пелюстки печальні в синій тишині.

По садах пустинних їде гордовито

осінь жовтокоса на баскім коні.

В далечінь холодну без жалю за літом

синьоока осінь їде навмання.

В'яне все навколо, де пройдуть копита,

золоті копита чорного коня.

Облітають квіти, обриває вітер

пелюстки печальні й розкида кругом.

Скрізь якась покора в тишині розлита,

і берізка гола мерзне за вікном.

Олександр Пушкін

ОСІНЬ

(Уривок)

Засмутлива пора! Очей зачарування!

Приємні дні її прощальної краси,

Люблю природи я розкішне завмирання,

В багрець і золото одягнені ліси,

У вітті вітру шум та свіже повівання,

В імлі багристій ледве чутні голоси,

Проміння нерясне, і перші ще морози,

І сивої зими віддалені погрози.

Переклад М. Рильського

Сергій Єсенін

* * *

Ниві зжаті, пущі голі,

Від води туман і сирість.

Колесом за сині гори

Сонце тихо закотилось.

В сні дорога збиту косу

Розпустила біля хати.

Їй наснилось... трохи зовсім

До зими лишилось ждати.

Ах, і сам в багряних шатах

Вчора бачив я з туману:

Місяць, як руде лошатко,

Запрягався в наші сани.

Переклад Б. Чіпа

Олександр Олесь

ОСІНЬ

В вічно зелених лісах

Сталась пожежа велика,

Сосни, смереки в сльозах,

Вітер регочеться дико.

В морі зеленім - огні:

Ватри дуби розкладають;

Наче свічки жалібні,

Ясно берези палають.

Сосни, смереки в сльозах,

Вітер огонь розливає.

В вічно зелених лісах

Хтось загорівсь і вмирає.

Поль Верлен

ОСІННЯ ПІСНЯ

Неголосні

Млосні пісні

Струн осінніх

Серце тобі

Топлять в журбі,

В голосіннях.

Блідну, коли

Чую з імли - 

Б'є годинник:

Линуть думки

В давні роки

Мрій дитинних.

Вийду надвір - 

Вихровий вир

В полі млистім

Крутить, жене,

Носить мене

З жовклим листям.

Переклад Г. Кочура

Ліна Костенко 

* * * 

Осінній день, осінній день, осінній!

О синій день, о синій день, о синій!

Осанна осені, о сум! Осанна.

Невже це осінь, осінь, о! - та сама.

Останні айстри горілиць зайшлися болем.

Ген, килим, витканий із птиць, летить над полем.

Багдадський злодій літо вкрав, багдадський злодій.

І плаче кошик серед трав - нема мелодій...

Федір Тютчев

ОСІННІЙ ВЕЧІР

Є в ясності осінніх вечорів

Урочиста краса і безгоміння,

Зловіщий блиск, червоний тон кущів,

Листків пожовклих легке шелестіння.

Прозорими туманами блакить

Вже сиротливо землю сповиває.

Передчуванням близьких бур

на мить Рвучкий, холодний вітер пробігає.

Безсилля втому ллє. Воно само - 

Та лагідна усмішка зав'ядання,

Яку в живих істотах ми звемо

Красою соромливою страждання.

Переклад Ю. Клена

Михайло Лермонтов

* * * 

Коли хвилюється золотокоса нива,

І свіжий ліс шумить під леготом дзвінким,

І стигне у саду малинобарвна слива

Між листям тінявим, зеленим і тугим;

Коли в росі, подібний до намиста,

В рум'яні вечори чи в ранки осяйні

Із-під куща конвалія пашиста

Привітно уклоняється мені;

Коли струмок бринить в зелені хащі яру

І, думці даючи щасливих дар хвилин,

Слова шепоче, виповнені чару,

Про мирний край, де народився він, - 

Тоді смиряється в душі моїй тривога,

тоді розходяться всі зморшки на чолі, - 

І щастя можу я збагнути на землі,

І в небесах я бачу Бога!

Переклад М. Рильського

Генріх Гейне 

* * *

Пізня осінь. Мла на полі,

Холод. Сірі зграї хмар.

Дерева безлисті, голі,

Ще страшніші від примар.

Лиш одно стоїть самотньо

Й досі в зелені в гаю

Мовчки плаче і скорботно

Хилить голову свою.

Осінь вже й на серці в мене,

Пустка і в душі моїй.

А те дерево зелене - 

То, кохана, образ твій.

 До Дня Гідності та Свободи

    21.11 ми відзначаємо День Гідності та Свободи. "Майдан був необхідний" - ці слова належать Євгену Нищуку, якого назвали "голосом Майдану". Люди стояли за гідність кожного громадянина країни.

    Наша бібліотека пропонує вашій увазі виставку книжок, журналів і фотографій, які нагадують про ті буремні події.

    На марш мільйонів прийшли небайдужі люди, які говорили різними мовами і ходили у різні церкви, але всі вийшли, бо їх обурив факт приниження гідності.

     

До Всесвітнього дня дитини

    Пам'ятаємо 20.11 - Всесвітній день дитини. Наша бібліотека пропонує батькам маленьких відвідувачів ознайомитися з виданнями, які допоможуть у вихованні. 

    До вашої уваги виставка - бібліорекомендації для дорослих.

    Найбільшу увагу привертає така книжка:

      Чому діти не завжди поводяться так, як нам хочеться? Якими внутрішніми мотивами і причинами керуються?

    Відповіді на ці запитання - чи не найболючіші для батьків. Але варто пам'ятати: вони, наші діти, не народжуються грубими, зухвалими, деспотичними чи егоїстичними. Вони стають такими, якщо ці риси за певних обставин допомагають їм домогтися бажаного. Про те, як уникнути прикрих помилок у вихованні, про табу для батьків у спілкуванні зі своїми дітьми йтиметься у цій книжці. 

До тижня безпеки дорожнього руху

     З 15 по 21 листопада триває тиждень безпеки дорожнього руху. Наша бібліотека пропонує вам книжкову виставку яскравих видань "Безпека для дівчаток і хлопченят. Дорожня грамота". 

    Це тематична поличка-порада для маленьких читачів та їхніх батьків. Вона обов'язково зацікавить малечу, бо всі ілюстрації в книжках дуже гарні. І буде корисною для опанування "науки" безпечного руху, тому що в доступній формі навчає важливих правил поведінки на дорозі. 

    Наші маленькі відвідувачі не лишились осторонь цієї важливої теми та долучились до неї у поетичній формі. 

Творчість читачів на тему безпеки руху

Діти, старші і малі!

Час уже вам знати:

Гратись треба у дворі

І запам'ятати:

Щоб не кликати людей, 

"Швидку допомогу", 

Бачиш "зебру"-перехід - 

Переходь дорогу.

                            Марійка, 10 років.

Дотримуйся правил дорожнього руху,

Інакше машина наїде на вухо!

                                              Славко, 11 років.

 

Знати правила руху усі - 

Ось, мої друзі, наше завдання.

І я вам серйозно кажу,

Що це наше спільне бажання! 
                                           Ганнуся, 10 років.

                         До дня української писемності та мови

    День української писемності та мови відзначаємо 9 листопада вже понад два десятки роки поспіль. Це день вшанування пам'яті преподобного Нестора-літописця - основоположника давньоруської історіографії, першого історика Київської Русі.

    Число мовців - понад 45 мільйонів, більшість яких живе в Україні. Українська мова поширена також у Білорусі, Молдові, Польщі, Росії, Румунії, Словаччині, США та інших країнах, де мешкають українці.

    Заснування Дня української мови - не лише проголошення благородної мети, а справжня настанова нам, українцям, шанувати рідне слово, любити рідну мову і вивчати її протягом усього життя!

    Серед представлених книжок найбільшим попитом користуються такі:

    Ці видання визначено нудним словом "посібники". Але їхній зміст зовсім не нудний. Відомому автору Олександру Авраменку вдалося стисло і з гумором проаналізувати актуальні питання українського мовлення й письма. 

    А поради щодо слововжитку та правопису майже на кожній сторінці підкріплені кумедними ілюстраціями.

    Ці книжки дуже зручні, бо мають кишеньковий формат. Вони обов'язково знадобляться тим, хто дбає про вдосконалення своєї української мови.

УВАГА!

Додаток до правил роботи на період дії "червоної зони" карантину

Шановні батьки наших маленьких читачів!

    Дбаючи про ваше здоров'я та здоров'я юних друзів книжок, вас обслуговують лише працівники, вакциновані двома дозами протиковідної вакцини, про що вони мають відповідний сертифікат, і готові вам його пред'явити. 

    Сподіваємося, що у наших відвідувачів, старших 18 років, також є сертифікат про вакцинацію або негативний результат тестування. Не забудьте взяти його із собою, ідучи до бібліотеки чи інших громадських місць.

    Дякуємо за розуміння!

 

УВАГА!

             Правила роботи бібліотеки на період дії «червоної зони» карантину.

Згідно з Наказом №26-0 від 02.11.2021 ЦБС Голосіївського району бібліотека працюватиме в обмеженому режимі:

- обслуговування в приміщенні бібліотеки призупинено;

- відвідувачі обов’язково мають дотримуватися маскового режиму з метою убезпечення від інфекції;

- обслуговування здійснюється за попереднім замовленням по телефону:

Старший відділ - 259-84-89,

Молодший відділ - 257-27-06;

-бібліотека працює у звичному режимі; обслуговування здійснюється з понеділка по п’ятницю з 10:30 до 16:30, крім часу дезінфекції та провітрювання (10:00-10:30, 13:00-13:30, 16:30-17:00), вихідні – субота, неділя.