пʼятницю, 29 грудня 2023 р.

Новорічні цікавинки

 


Всіх - всіх - всіх вітаємо з Новим роком!
 Бажаємо здоров'я, успіхів, усмішок, творчої наснаги, а головне -  ПЕРЕМОГИ!
Рекомендуємо нашу новорічну книжкову виставку 
"Зимовий, казковий калейдоскоп" 
та інформаційні цікавинки про Новий рік.








Новорічні цікавинки:

Традиція прикрашати ялинку вперше з'явилася на території сучасної Німеччини ще в Середньовіччі.



Перші скляні іграшки з'явилися в Швеції, в середини позаминулого століття.

В Іспанії прийнято з'їдати на Новий рік дванадцять виноградин, як власне і на Кубі.



Традиція з феєрверками і хлопавками прийшла з Азії, Ідея полягає в тому, що чим голосніше і яскравіше - тим сильніше відлякаєш злих духів



Оленів Санта-Клауса звуть: Дешер, Денсер, Пренсер,Віксен, Комет, Кюпід, Доннер, Блітц. У Північній Америці ватажком є червононосий Рудольф.







Дід Мороз на Капрі іменується Василем.




В Японії прийнято перед Новим роком купувати граблі, щоб зручніше було нагорнути собі побільше щастя.





Електрична гірлянда з різнокольорових лампочок вперше прикрасила ялинку в американському Білому домі в 1895-му році.





У 1843 році в Лондоні була надрукована перша новорічна листівка - так з'явилася традиція обмінюватися листівками на Новий рік.




Італійці викидають свої старі речі у вікно опівночі 31 грудня. Роблять вони цей, м'яко кажучи, дивний вчинок завдяки звичаю, який стверджує, що тут потрібно позбавитися від усього непотрібного і старого напередодні Нового року.



Новий рік - це особливий день. Це свято об'єднує всіх жителів нашої планети незалежно від віросповідання та поглядів. Навіть ті, хто не вірить у  новорічні  дива, все одно відзначають закінчення старого і початок нового року.

З Новим роком!


















 














































 












четвер, 21 грудня 2023 р.

Запрошуємо до знайомства : Різдво

 


Різдвяна казка - особливий жанр казки, одна з різновидів різдвяного оповідання, який не обов'язково повинен бути чарівним. Ці казки або оповідання розповідають на Різдво і  в основному змістом їх є те, що на Різдво всі щасливі.
Для того, щоб зрозуміти сенс різдвяної казки, необхідно згадати історія ялинки.
Німеччина - перша країна, де було встановлено різдвяну ялинку спеціально для дітей. І мода на "німецьке нововведення"  підкріплялося  модою на німецьку літературу, і перш за все - на Ернеста Теодора Амадей Гофмана, ялинкові тексти якого користувалися великою популярністю.
Саме казка Гофмана "Лускунчик" і була першою  різдвяною казкою у світі.



"Лускунчик" виходив на Різдво окремими виданнями і надавав дітям справжнє святкове читання. Після неї різдвяні казки створювали багато письменників
 Одним з найулюбленіших сюжетів був опис мандрівки ялинки  із лісу в будинки і святкування Різдва біля ялинки.
 Згадаємо казку Андерсена  "Ялинка" в всі відому пісеньку " У лісі народилася ялинка" Р. Кудряшової.



А першим, хто позбавив різдвяну казку щасливого закінчення був Ганс Християн Андерсен, який написав свою знамениту казку  християнсько-філософського змісту "Дівчинка з сірниками". В ній бідна дівчинка замерзає на холодній вулиці, Вона палить сірники, щоб  трохи зігрітися, і при вогнику останнього сірника бачить улюблену бабусю, яка спустилася з небес, аби забрати з собою свою онуку. Таким чином дівчинка знайшла щастя в смерті...



Після цієї казки письменники стали створювати сумні різдвяні історії.
 І мабуть тому стало традицією саме на Різдво здійснювати благодійні вчинки, дарувати незаможним верствам населення подарунки, опікуватися сиротами, хворими, влаштовувати благодійні ялинки.
Різдвяна література вчила людей сприймати життя, як дар небес і вірити, що в ньому завжди знайдеться місце для добрих справ, милосердних вчинків  та доброті.


Більш ніж два століття тому  побачила світ чудова різдвяна казка про дівчинку Марі 
про її ляльку Лускунчика і про підступного мишачого короля.


Для дітей "Лускунчик - це повість про прекрасного принца і чарівну країну, для  дорослих -  історія про те, як діти дорослішають. за два століття фарби Гофманської історії зовсім не вицвіли і книга, яку ви будите тримати у руках  в різдвяні та новорічні свята - найкраще цьому підтвердження.
Добра та віддана Марі, дивакуватий хрещений Дроссельмейєр, шляхетний Лускунчик та бридкий мишачий король - всі вони знаходять нову домівку з кожним новим читачем...









Золотаве полум'я різдвяних свічок і оксамитові зимові сутінки створюють містичну і святкову атмосферу в очікуванні дива...


Різдвяні родзинки...

Почесний громадянин Фінляндії - Йолупукки

Йолупукки в перекладі означає "Різдвяний козел". Раніше він гуляв вулицями у кожуху хутром назовні та з великими козячими рогами. Діти його дуже боялися. Але згодом Йолупукки перевдягся у червону шубу, став добрішим і почав приносити дітям подарунки.


Живе  Йолупукки в Лапландії на горі Корватунтирі, що означає "гора з вухами".Завдяки їм він чує мрії всіх дітей світу. В кабінеті Йолупукки на полицях стоять великі книжки. В них написано все про кожну дитину на планеті: де живе, як вчиться. Заповнюють ці книжки гноми - вони ходять в Печеру Луни і слухають там, як діти себе поводять.
Головний Гном пояснив нам правила написання листа Йолупукки.
По-перше, не просіть багато чого,по-друге, розкажіть про себе, по-третє, дід також полюбляє подарунки. Подумайте, чим його здивувати,в-четверте, листа треба відправляти на офіційну адресу Йолупукки.

Jolupukki
Finlandia, 99999
Korvatunturi

Почесний громадянин США. Канади, Австралії

Санта Клаус - один з прапраправнуків Святого Миколая. В Америку його привезли голландські колоністи, які у 1650-х роках заснували Нью-Йорк. В 1809 році Вашингтон Ірвінг написав "Історію Нью-Йорку"  в якій вперше розповів про святого Миколая, який жив у Новому Амстердамі - так раніше називали Нью-Йорк. 
А в 1823 році Клемент Кларк Мур написав поему "Ніч  напередодні Різдва" (Різдвяний вірш) про чарівника з мішком подарунків, якого звуть Санта Клаус. Так що виходить, Санту придумав саме Мур. До 1840 року вже всі американці знали, хто такий Санта Клаус.


Чарівні дзвіночки Джингл Беллс потрібні Санті, щоб управляти оленями. Без них олені стають неслухняними. Тому Санта вимушений носити дзвоник навіть на ковпачку. 
По небу Санта Клаус літає на санях які везуть 8 білих північних оленів.
Вперше їхні імена прозвучали саме в вірші "Ніч напередодні Різдва".
 Це : Дансер ( Танцюрист), Дешер (Стрімкий), Пренсер ( Гарцуючий), Віксен ( Сварлива), Кюпід (Купідон), Комет (Комета), Блітцен (Блискавка), Доннер (Гроза). Пізніше  з'явився ще один олень - Рудольф. Він біжить попереду упряжі і у нього червоний ніс, який світиться у темряві. Рудольф самий розумний у команді. 


Почесний громадянин Норвегії - Різдвяний Ніссе.

Ніссе - бородаті гномики. Вони носять червоні в'язані капелюшки з китицею, сірі шерстяні штанці і куртки. Самий головний у них - Різдвяний Ніссе.







Різдва у Норвегії діти чекають цілий місяць. цей чарівний час називається Адвентом - що означає "Пришестя". В першу неділю Адвента на підвіконнях запалюють свічники із 7 свічок і вішають на вікнах світильники у формі зірки. Найулюбленіший день святкування - напередодні Різдва,  Святвечір - 24 грудня. У кожного маленького норвежця є Адвент календар. Кожного дня на ньому треба відкривати спеціальне віконечко з малюнком, за яким схована шоколадка.
І ще Різдвяний Ніссе допомагає людям вибирати ялинку. Він залізає на верхівку найкращої ялинки і качається на ній, поки люди не звернуть на дерево увагу. 





Почесні громадяни Литви - Каледу Синеліс та Синеліс Шалтис

 На Різдво в литовських будинках з'являється Каледу Синеліс - Різдвяний дід .



Весь рік він живе в селі, а на свято приїздить до міста з подарунками.
Синеліс Шалтис приходить в гості на Новий рік. Зовсім недавно він  почав виходити на зв'язок через Skype. Кожен може поділитися з ним потаємними бажаннями і Сенеліс Шалтіс обов'язково допоможе в їх здійсненні.
У помічниках у Сенеліса Шалтіса - сім громів. Живуть вони кожний у своїй Резиденції: Резиденції старих традицій: Добра, Веселощів, Радості, Відпочинку, Сім'ї та Ласунчиків.




Ми усвідомлюємо, що в наш , м'яко кажучи, невеселий  та непростий час, 
ці світа проходитимуть інакше. Не буде звичайних веселощів, ялинок, навіть подарунків. Але війна не може відмінити  Різдво, Новий рік.... І ми всі обов'язково відсвяткуємо! І будемо мати надію, що Новий, 2024 рік стане роком нашої ПЕРЕМОГИ!
З прийдешніми Різдвяними та Новорічними святами!
Здоров'я, добра, посмішок мира та перемоги!!!
Ваша бібліотека




































четвер, 7 грудня 2023 р.

Національний тиждень читання. 2023.

 


Попри те, що за останні роки централізовано ми отримали лише 6 книг і  цього року було виділено мізерні кошти на передплату періодики, бібліотека приєдналася до "Національного тижня читання", який триває з 4  по 10 грудня 2023 р.
 Хоча зараз ми не завжди можемо  задовольнити деякі потреби читачів, проте жоден  користувач не обділений нашою увагою. Діти отримують всебічну інформацію, переглядають книги та журнали і висловлюють надію на те, що після закінчення війни бібліотека буде отримувати багато цікавих книжок та журналів. Також радує, що малеча ходить до бібліотеки з батьками, які цікавляться читанням своїх дітей.
Треба усвідомити: щоб читання стало повсякденною звичкою кожного українця, починати треба з дитинства, прищеплювати малечі цікавість та любов до книги, бажання читати, бажання пізнавати світ через книгу. Бо якщо  цього не буде в дитинстві, в майбутньому 
 людина не стане читачем  бібліотеки для дорослих.
Отже, зверніть увагу на комплектування бібліотек для дітей!.

"Словом, хай живе життя! Хай живе безсмертне слово!"
                                                                                               Микола Хвильовий













середу, 6 грудня 2023 р.

"Ой хустино, хустиночко! Мережана, шита ..." Т. Шевченко - 07 грудня 2023 - Всесвітній день української хустки

 



Хустка - широко розповсюджена по всій Україні квадратне платове вбрання  голови. У східних слов'ян віддавна існував звичай: дівчина, яка виходила заміж повинна була покривати голову хусткою. Етнографія пояснює це кількома причинами. Весілля, заміжжя означало колись перехід дівчини у владу чоловіка. Тепер лише він має право бачити її коси, а від сторонніх волосся закривала саме хустина. Тому з'явитися перед сторонніми чоловіками з непокритою головою прирівнювалося до зради. Зірвати хустку з голови жінки означало колись вчинити страшний злочин. Винуватців карали великим штрафом. Існували і інші пояснення. Зокрема вірили, що простоволоса жінка може викликати неврожай, епідемії, хвороби. 
Образ хустини був символічним виявом прихильності, а отже - притулку та прихистку. 
На знак взаємності почувань дівчина вишивала і дарувала хлопцеві хусточку.
"Хусточку червону я подарувала,
Вишиту барвінком у тривожні дні..."
А. Малишко
Протягом століть хустина була в Україні найдорожчим подарунком. Яскраві, барвисті, помережені веселковим масквіттям, вони ніби символізували квітучу душу українки.