2026 р. "Пам'ятаємо... 100 р. від дня народження А. Базилевича (1926-2005) 07.06. українського художника

 Неперевершений іллюстратор "Енеїди"

1789-го року  бурлескно-травестійна поема "Енеїда", створена  видатним українським письменником Іваном Котляревським, пережила безліч перевидань. Ілюстрували цю книгу і видатні українські художники 20 століття: так, у 1936 р. побачила світ "Енеїда" з ілюстраціями Мирона Левицького, у 1937 - з ілюстраціями Михайла Дерегуса, а у 1948 - з ілюстраціями Івана Їжакевича та Федора Коновалюка. Відомо і кілька відповідних малюнків Георгія Нарбута.

Найпопулярнішою версією "Енеїди" стала та, яку проілюстрував Анатолій Базилевич  у 1967 році. Книга вийшла друком у 1968 році у видавництві "Дніпро". Перевидавалася  17 разів.Робота над ілюстраціями тривала 10 років. Базилевич створив для книги понід 130 малюнків і безліч ескізів. Цікаво. що були в героїв поеми і прототипи. Прообразом Енея став друг Базилевича, художник-графік Володимир Юрчишин. У нього була виразно героїчна зовнішність, а ще на прохання художника Юрчишин  відпустив колоритні віса, з якими ходив три роки. На образ Зевса Базилевича надихнув ще один друг, працівник "Метробуду" Петро Каржашевський.

З творчістю Анатолія Базилевича знайомий будь-який український школяр, що читав шкільну программу з літератури.

 

Познайомтесь з ілюстраціями Анатолія Базилевича

і, можливо, у вас з'явиться бажання відкрити книгу і прочитати " Еней був парубок моторний і хлопець хоть куди козак ..."

2026 р."Пам'ятаємо..." 4 червня - Міжнародний день безвинних дітей жертв агресі

 

"Залишишся у пам'яті у нас назавжди, наче біле янголятко."

                                                        В. Тимошенко

4 червня світ відзначає Міжнародний день безвинних дітей - жертв агресії 

(рішення Генеральної Асамблеї ООН від 19.08 1982 р.)

Україна вшановує пам'ять дітей, які загинули внаслідок збройної агресії росії.

Діти та війна - речі несумісні.

Колектив бібліотеки на молодшому і старшому відділах презентував  дві книги, які познайомлять наших читачів з миттєвостями  цієї страшної, жорстокої, несправедливої війни.

Отже, знайомтесь:

Молодший відділ пропонує книгу Оксани Давидової "Привидуся"

Українське містечко, в якому мешкає Андрій із бабусею Аллою, окупували російські загарбники, Вони вбивають мирних людей, нещадно мародерять і при цьому запевняють, що прийшли нас "свобождать". Від їхнього свавілля потерпають не лише люди, а й привидка Явдуся, з якою Андрій заприятелював і назвав її Привидусею. Вона допомагає знаходити хлопчикові дрова, щоб бабуся могла приготувати на вогнищі їжу.

А відтак Андрій разом з Привидусею навіть умудряються передати ЗСУ таємну інформацію про розташування штабу ворога. Ось лише при цьому Андрій випадково розкриває таємницю того, хто така Явдуся насправді...

Старший відділ познайомить читачів  з невеличкою збіркою присвяченою пам'яті 16-річногоСтепана Чубенка з Краматорська, голкіпера юнацької футбольної  команди "Авангард"

За свою громадянську проукраїнську позицію, любов до Батьківщини, відмову зрадити їй, підліток був по-звірячому закатований і розстріляний наприкінці липня 2014 року в смт Горбачово-Михайлівка, що біля Донецька. І тільки 8 листопада його поховали в рідному місті.

Яким він був, юнак, що прийняв таку страшну смерть і став відомим далеко за межами України ?

За все відповідати доведеться, 

і Судний день ніхто не обмине

Як відгукнеться...

            Як же відгукнеться

Гріховності затьмарення страшне

За все відповідати доведеться,

Якщо в провинах згаяне життя,

І рай для вас на Небі не почнеться,

Як на землі не буде каяття!

                                                                           Ю. Титов

                

2026 р. "Пам'ятаємо..." 31травня - День Києва !

 "Цілує сонце золото Софії :

князь Ярослав - розбудовник Софії Київської"

Він не відзначався талантом полколводця і лицарскої постави не мав. До того ж був він нещасливим батьком і небажаним чоловіком, а великий київський престол отримав милістю брата і честю новгородців. Одначе саме він - не старший і навіть не улюблпений  син Володимира Великого - став володарем  Київської Русі, набув слави  найбільш книжного правителя своєї доби і запам'ятався літописцям як Ярослав Мудрий, тесть Європи і правитель своєї землі.

У літо 1015, відділений від двору і від великої політики, майбутній збирач східнослов'янськихї земель і поборний самодержавної влади, новгородський князь Ярослав скористався політичними негараздами у столиці і оголосив про вихід з-під батьківської влади. Все сприяло його задуму: і хвороба Володимира Великого, і заколот старшого брата Святополка, і навала печенігів.

Незважаючи на звичаї та традиції, попри батьківську волю, запропонував Ярослав Швеції військово-політичний союз, скріпив його самочинним одруженням на принцесі Індигерді і замість посагу замовив дві тисячі вікінгів...

Щоправда, до прямого зіткнення  з батьком у Ярослава не дійшло  Володимир  Святий відійшов у кращий світ і дав змогу своїм нащадкам позмагатися за батькове добро. Так розпочалася одна з кривавих братовбивчих міжусобиць. І хоча не таланило Ярославові: був він битий і Святополком Окаянним, і його союзником польським королем Казиміром Хоробрим, і своїм старшим братом Мстиславом Удатним Чернігівським, київський престтол дістався саме йому. До 1019 року більшість братів (10 з 13) були вбиті прихильниками Святополка. Польські легіонери відмовилися від участі в походах, які не обіцяли ні золота, ні слави. Стольний Київ переходив із рук в руки, але братовбивці не піддався. Врешті-решт довелося Святополку вибрати золото із казни  і тікати до Європи.  Старший брат Мстислав  задовольнився тим, що відокремив від Русі своє князівство. А Київ залишився Ярославові, який не зброєю, а хитрістю, талантом дипломата виборов право на велике князювання, а згодом став повновласним правителем, розгромив печенізькі орди, заснував Ярославль зібрав найбільшу за тих часів бібліотеку, побудував чимало храмів і монастирів, розширив Київ до Золотих воріт і сів за написання "Руської правди". 

Понад три десятиліття Ярослав правив Руссю. Продовжуючи справу свого батька Володимира Хрестителя, він розбудував Київ, перетворив його на  "другий Царьгород". Добру освіту дав князь своїм дітям і поріднився з славетними монаршими дворами. Тож і прозвали його "тестем" Європи.

За літописом початок 1054 року був для Києва тривожним.

 У ніч з 19-го на 20-е лютого ( за старим стилем) у Вишгороді помер  великий князь  Ярослав.

Поховали  Ярослава Мудрого у мармуровому саркофазі у головній святині, яка стала найкращим пам'ятником князю і головною святинею Русі-України - Софіївському Соборі.

Софія Київська - найбільше диво не тільки української, а і світової архітектури.В усій Європі жодна споруда ХІ століття не могла зрівнятися з цим храмом.

Його споруджено як головний митрополичий храм, громадсько-політичний і культурний центр Русі за князювання Ярослава Мудрого на честь перемоги над печенігами. Будівництво й оздоблення цього величного символу християнства тривало близько 15 років - 1037-1051 рік. Імена будівельників Софії Київської невідомі. Але й сьогоді величаво пливуть у небі тринадцять золотавих бань ( відповідно до кількості апостолів на чолі з Христом). Мозаїки і фрески суцільним килимом огортають стіни, склепіння і стовпи храму. Монументальний образ Богоматері Оранти (її постать має заввишки майже шість метрів) панує над часом і простором з так званої непорушної стіни. На золотому мозаїчному увігнутому тлі навколо Оранти завжди видно сяйво. Бліде, трохи похилине обличчя Божої матері майже строгого античного овалу з великими сумними очима зворушливе і чарівне. Цей образ належить до найкращих образів Богоматері у світовому мистецтві.

Вже багато віків із вуст в уста передається заповідь:

 доки стоїть у Софії Оранта, стоятиме Київ.

Стоїть вона на фоні небозводу,
од сяйва аж хмеліє голова,
як велич українського народу,
як мудрість, що у вічності жива. 

                                                                                    ( Г. Серебрякова)