понеділок, 20 травня 2024 р.

Пам'ятаємо... 24 травня - День слов'янської писемності

                                                          
 на будь-який смак

Виставка в бібліотеці до Дня слов'янської писемності





Захід до  Дня слов'янської писемності та мови в бібліотеці















                                                                                                                              

















четвер, 16 травня 2024 р.

16 травня - День Вишиванки!

 



Сьогодні до бібліотеки завітали наші маленькі друзі - вихованці дитячого садка, аби поздоровити нас зі святом  вишиванки. Так спонтанно ми провели позаплановий захід "Україно, моя Вишиванка!"  А потім кожна дитинка вибрала для себе журнал, і всі із задоволенням  сфотографувалися.














Зі святом!



понеділок, 13 травня 2024 р.

Пам'ятаємо...18 травня Міжнародний день музеїв.

 

Знайомтесь: Музей Богдана та Варвари Ханенків

вул. Терещенківська, 15
Музей мистецтв
імені Богдана та Варвари
Ханенків
західно-європейська колекція


вул. Терещенківська,17
Музей мистецтв
імені Богдана та Варвари 
Ханенків
східна колекція

                            

Родина Ханенків стала для Києва тим, чим була для Кракова родина Чарторийських. Ще за життя Богдана Ханенка було відомо, що їхній приватний музей стане надбанням міста. Богдан Іванович залишився в історії не лише як музейник-колекціонер, а і як меценат головного музею дореволюційного Києва - міського художньо-промислового і наукового музею, а також спонсор археологічного дослідження Києва. Саме він уперше видав матеріали про знайдені Вікентієм. Хвойкою пам'ятки Трипільської культури. 
Подружжя Ханенків регулярно виїжджало на арт - аукціони до Відня, Мадрида,Рима, Берліна, де купували полотна і предмети старовини, скульптури, зразки античної культури, антикваріат, витвори мистецтва Близького і Далекого  Сходу (гравюри Андо Хіросіге, Кацусіки Хокусая, Корюсая). Крім картин Ханенки,  почали купувати  і порцеляну. вироби зі скла та італійську майоліку.
Оскільки подружжя виявилося бездітним, багаторічну любов і турботу Богдан Іванович і Варвара Миколаївна вклали у свій музей 

ур

Вестибюль


Парадні сходи


Коли  Київ окупували кайзерівські війська, німці запропонували  Варварі Миколаївні вивезти колекцію до Німеччини, гарантуючи не тільки повне збереження шедеврів, а й відкриття в Берліні державним коштом приватного музею сім'ї Ханенків. Німцям вона відмовила, а після довгих поневірянь навіть домоглася повернення колекції із москви до Києва. Щоправда, при
 цьому десь зо тридцять картин безслідно зникли...


Вестибюль. Статуя Венери Мілоської

Попервах більшовицька влада майже не втручалася у справи музею. Та після 1926 року настали сумні часи: влада почала планомірний продаж за  кордон найцінніших експонатів музею.
Сам музей згодом був забраний в Української академії наук і комунізований.
 Проте і сьогодні його колекція італійського, голландського та іспанського живопису є однією з найкращих в Україні.


Готична зала


Кабінет Богдана Ханенка

      

Золотий кабінет


Галерея


Будучи тяжкохворим, у квітні 1917 року Богдан Іванович склав заповіт, у якому відписав мистецьке зібрання, власну бібліотеку, приміщення музею та приватний будинок місту Києву. Незадовго до сметрі, напередодні жовтневого перевороту, добродійник написав додатковий заповіт, у якому заповів музею всі свої капітали.
Він помер у травні 1917 року. Його справу продовжила дружина. Варвара Ханенко добилася для музею охоронної грамоти від різних урядів - як українських, так і більшовицького.
Опис музею Ханенків за бажанням засновників робив відомий український мистецтвознавець Г. Лукомський. 



Зал італійського мистецтва

Варвара Миколаївна померла в Києві 7 травня 1922 року. Похована поруч з чоловіком у некрополі Видубицького  Свято-Михайлівського монастиря, покійну і пограбовану благодійницю від цілого Києва ховала єдина людина, віддана покоївка Дуняша - Євдокія Мартинівна, у кімнатці котрої Варвара Миколаївна мешкала останні роки, вимушено переселившись із родинного палацу до флігеля на його подвір'ї...
Після смерті Варвари Ханенко особистий архів з усіма документами і світлинами викрали: це зафіксовано в протоколах музею і засідань комітету музею...
Практично жоден із десяти пунктів умов, за якими свого часу музей було передано державі, так і не було виконано жодним урядом України...
Із фасаду будинків Ханенко збили родовий герб.

Під час Другої світової війни і окупації Києва колекція зазнала втрат:
знищено, або зникли 718 картин;
20695 гравюр;
59 ксилографій;
12 акварелей і малюнків;
3200 предметів художніх промислів;
10 скульптур.

Першим історію меценатів із родини Терещенків став вивчати мистецтвознавець Михайло Факторович (1921-2012).
Починаючи з 1936 року музей мав назву "Київський музей західного і східного мистецтва", доки 1999 року не здобув нинішню назву - Національний музей мистецтв імені Богдана та Варвари Ханенків ( вул. Терещенківська , 15-17).
Одного разу Пабло Пікассо вигукнув :"Дайте мені музей,  і я заповню його зали". Богдан Іванович і Варвара Миколаївна міркували інакше :"Дайте нам зали, і ми перетворимо їх на музей".

Це шляхетне подружжя не тільки зібрало унікальну колекцію предметів мистецтва, а й самовіддано зберігало її в скрутні часи, щоб повернути людям...

Інформцікавинка:

    Завдяки своїм розмірам  "Загибель Орфея" - найбільша  картина колекції, ніколи, навіть за часів Другої світової війни, не була ані евакуйована, ані вивезена окупантами. Відтоді як особняк став приватною оселею подружжя Ханенків, цей монументальний твір знаходиться на одному й тому ж самому  місці - у центрі великої стіни над парадними сходами.




    У Національний музей мистецтв імені Богдана та Варвари Ханенків повернули картину французького художника 18 століття П'єра Гудро "Коханці", яка була втрачена під час Другої світової війни і знайдена під час продажу на аукціоні "Дойл" у Нью-Йорку у 2013 р. Справа повернення картини тривала п'ять років. Її було завершено на користь музею.



    Міжнародний благодійний фонд "Фонд Олександра Фельдмана" повернув до Національного музею мистецтв імені Богдана та Варвари Ханенків картину "Аркадський краєвид" голландського живописця 17 століття Корнеліуса Пулепбурга, яка була вилучена нацистами з  музею у серпні 1943 року.


У своїх архівах ми знайшли фото восьмирічної давнини, коли одного чудового весняного дня, у свій вихідний, наш колектив  відвідав цей чудовий музей.
 В ті часи ми всі жили під мирним київським небом, дихали п'янким  чистим повітрям, були сповнені різноманітних планів та ідей. Ми були разом...