Навала
Тихо народжувався у прозорому присмерку ранок... звичайний літній ранок. Мав бути спекотний літній вихідний, і одне з прекрасніших міст світу надавало можливість своїм жителям провести цей день відповідно до своїх уподобань і бажань.
Давідка.
На початку 40-х населення Києва наближалося до одного мільйона .
Кожного ранку кияни йшли на роботу по чистих вулицях, за санітарним станом яких слідкували більше 2-х тисяч двірників.
У вечірню та нічну пору вулиці освітлювали 7745 ліхтарів.
Найпоширинішим видом транспорту був трамвай. В літній період трамвайний рух посилювався в напрямках місць відпочинку киян -Пуща-Водиця, Святошин, Голосіїв.
На вулицях було встановлено 400 телефонів-автоматів, в місці діяло 5 АТС на 24 тис. номерів.
У довоєнному місті було 9 готелів, 11 лазень, 19 базарів, в тому числі і спеціальний базар тварин.
Місто прикрашали клумби, де щорічно висаджувалися біля 8 мільйонів різних квітів.
У тенистих парках і садах вихідний можна було провести за читанням газети або улюбленої книги. На той час в Києві видавалися 23 газети і 26 журналів. Різноманітну продукцію випусколи 18 видавництв.
Абітуриєнти готувалися до вступних іспитів в будь-якій із 262 масових бібліотеках.
Школярів чекав палац піонерів, театр для дітей, 14 кінотеатрів, і, звичайно цирк і зоопарк.
У довоєнному Києві вели творчу роботу 58 клубів і палаців культури.
Молодь приваблював спорт. На той час в місті діяло 6 стадіонів, 50 спортивних залів, 2 палаци фізкультури, 23 водні станції.
Киїіські спортсмени та їхні чисельні болільники 21 червня 1941 року лягали спати у передчутті приємної події - відкриття Центрального стадіону ( Його було відкрито через 5 років - років - 22 червня 1946 року).
У 180-ти середніх школах міста пройшли випускні вечори.
Звичайно життя є життя - хтось в ніч на 22 червня захворів і був покладений в одну з 50-ти київських лікарень, хтось помер, але хтось і народився, і молода мама з нетерпінням чекала ранку, коли їй вперше принесуть годувати немовля...
Київ жив звичайним мирним життям
Хоча становище у Європі було загрозливим. Прихід до влади Гітлера і Муссоліні, окупація Німеччиною країн Західної Європи - все це повинно було насторожити. Але все це було не в нас - в іншому, віддаленому від нас світі. До того ж, після підписанна Пакта про ненапад. Гітлер став для СРСР майже другом...
І кияни мирно спали в ніч на 22 червня... До чотирьох годин ранку.
Друга світові війна почалася 1 вересня 1939 року висадкою німецького десанту на Вестерплатте в Польщі.
22 червня 1941 року вона прийшла на нашу землю, в наше місто.
Три сильніші групи німецьких армій виступили на схід.
На півночі фельдмаршал Леєб спрямував удар своїх військ через Прибалтику на Ленінград.
На центральному напрямку діяла група "Центр" під командуванням фельдмаршала Бока. Її завданням було захопити Мінськ, Смоленськ і вести наступ на Москву.
На південному фронті були сконцентровані армії фельдмаршала Рундштетда. Вони повинні були знищити радянські війська на Правобережній Україні, вийти до Дніпра і підготувати плацдарм для подальшого просування на схід.
Особливе місце в планах фашистського командування відводилося Києву. Оволодіння ним забезпечувало сприятливі умови для виходу до Харківського промислового райому, Донбасу а потім до Кавказу і далі на схід.
У планах гітлерівців на захоплення Києва відводилося всього кілька годин ( вам це нічого не нагадує ? "Возмем Киев за три дня!").
До цього німецька армія вже окупувало пів-Європи. За 5 днів загарбали Голландію, за 19 - Бельгію, за 35 - Польщу, за 44 - Францію, за 63 - Норвегію і за 1 день Данію. Столиця України мужньо захищалася 87 днів.
22 червня 1941 р. в Києві було оголошено мобілізацію.
6 липня був сформований штаб оборони Києва.
З 10 липня почалися жорстокі бої за Київ.
На підступах до Києва зійшлися в двобої понад півтора мільйона солдатів і офіцерів, тут було зупинено і розгромлено найкращі дивізії вермахта. Захисники столиці України першими в радянській армії стали кавалерами Золотої Зірки.
Лише через 25 хвилин після віроломного нападу, старший лейтенент Іванов здійснив свій перший повітряний таран і загинув. Звання Героя йому було присуджено посмертно.
Першим танкістом Героєм Радянського Союзу став генерал-майор танкових військ Семенченко.
Винищувач танків , красноармієць Кольчак став першим ГероємРрадянського Союзу серед артелеристів.
Герої Радянського Союзу сержант Ватомов і єфрейтор Цибульков були першими удостоїні цих звань серед воїнів повітряно-десантних військ захищаючи Київ.
Лейтенент Іванов
Гітлерівці надовго зав'язли у кровопролитних боях під Києвом і пізніше визнавали :" Київська битва була найбільшою і найфатальнішою стратегічною помилкою усієї Східної компанії". ( Зі щоденника генерал-полковника Франца Гольдера).
Саме в нашому районі у липні-вересні 1941 року проходила лінія оборони Києва.
Про це говорить назва вулиці "Героїв оборони".
Саме на вулиці Виставковій (бувша Потєхіна) знаходилася 147 стрілкова дивізія , командиром якої був Сава Калістратович Потєхін.
Саме тут у районі Голосієва командував 5-ю повітряно-десантною бригадою Родімцев Олександр Ілліч, а його командний пункт був розташований на місці сучасного літературного музею ім. М. Рильського.
На дорозі з Віти Поштової до Круглика височить вогнева точка №179. Ця споруда входило до першої лінії оборони Київського укріпленого району Кілька років тому тут було знайдено останки двох радянських воїнів. Вони залишилися там, де загинули. Прізвища їх невідомі...
Та гітлерівцям вдалося форсувати Дніпро у районі Кременчука і захватити плацдарм на лівому березі. Це була реальна загроза оточення великої кількості наших військ в районі Києва.
Оцінивши обставини, генерал армії Жуков висловив свої міркування Сталіну про те, що Київ треба залишити і відвести війська Південно-західного фронту на тиловий оборонний рубіж на річці Псьол. Сталін відреагував різко, відмовою.
В оточенні опинилися три наші армії. В цих боях звгинули Командувач Південно-Західним фронтом, Герой Радянського Союзу генерал Максим Кирпонос, член Військової Ради фронту, Михайло Бурмистренко, Начальник штабу генерал Василь Тупіков...
"Ті, хто залишився живими відступали. Без паніки, без розпачу київськими вулицями діставалися до Дніпра, звідки з боями пробивалися до своїх. Їхній відхід прикривали ополченці та матроси Дніпровської флотилії. Після сходу сонця над містом пролунали два надзвичайних вибухи. То було висаджено в повітря Дарницький і Наводницький мости. Останній міст - Печерський - зв'язував з острівцем своєї землі на правобережжі Дніпра...
Залишена Солом'янка!
Ополченці відступили з Шулявки!
У Голосіївському лісі оточений загін Слободського...
На Лисий горі відбивається група Кучухідзе...
Відрізаний Поділ !
Німці проникли на Печерськ!"
(Головченко І., Мусієнко О. Золоті ворота.- К: 1981)
Ранок, п'ятниця, 19 вересня 1941 року в Київ вступили гітлерівські війська. Вони ввійшли на Хрещатик з двох сторін. Одна колона йшла з Куренівки, черех Поділ, інша - з протилежного боку, через Бесарабку.
Так починалася окупація міста, яка продовжувалася з 21 червня 1941 року до 6 листопада 1943 року, тобто 778 днів.
Київ був зданий, але не підкорений!
От і тепер ми знаходимося у стані війни з "русскім міром", який хоче вбити нашу свободу, надію, мрію, наше життя, НАС. Та не дочекаються!
Тримайтеся, дорогі кияни!
Ми обов'язково переможемо!
СЛАВА УКРАЇНІ! ГЕРОЯМ СЛАВА!
СЛАВА НАЦІЇ! СМЕРТЬ ВОРОГАМ!
УКРАЇНА ПОНАД УСЕ !!!
