понеділок, 23 березня 2026 р.

"Пам'ятаємо..."02.04 2026 р. Міжнарожний день дитячої книги


Хвалебних од Івану вистача.

Він заслужив на шану і повагу,

бо, не прогнавши янголя з плеча,

Створив для нас "А-БА-БА-ГА-ЛА-МА-ГУ"

Як ви вже здогадалися, ми  будемо презентувати чудове видавництво Івана Малковича.

2 квітня 2026 року - Міжнародний день дитячої книги. Цим святом ми підсумовуємо наш Тиждень Дитячого читання.

 "Своїми книжками ми підіймаємо естетичний рівень не тільки дітей а й батьків.Вони повиння тягнутись до чогось вищого"

                                                                          Іван Малкович


Книги видавництва "А-ба-ба-га-ла-ма-га" знають не тільки в Україні але і далеко за її межами. Вони  надруковані та видані з великою любов'ю до читача. Їхні ілюстрації спонукають уважно розглядати кожну детальку, кожну звітку. У видавництві працюють талановиті художники-ілюстратори це : Кость Лавро, Владислав Єрко,  Евгенія Гапчинська, Іван Сулима, Катерина Штанко  та інші.
Ми пропонуємо вам книжкову виставку  для тих, кому від 2 до 102 років.
Подивіться, які книги цього чудового видавництва є в нашій бібліотеці !












Дякуємо, Вам, пане Іване, за Ваші книжки, за ту радість, яку Ви даруєте нашим читачам!

23.03 2026 року починається Тиждень дитячого читання.

 



В Україні щорічно в останній тиждень березня проходить Всеукраїнський тиждень дитячого та юнацького читання, який завершується Міжнародним днем дитячої книги 2 квітня.
Славні традиції проведення Тижня були започатковані ще в далекому 1945 році в Києві, ставши символом повернення до мирного життя та популяризації читання. Ініціаторами були дитячі письменники ( зокрема згадують Петра Панча).
Ми, бібліотекарі,  Вітаємо всіх наших користувачів з Тижнем дитячого читання!
З нагоди цієї події ми відкриваємо для вас наші фонди і пропонуємо вам наші святкові книжкові виставки.
В цьому році наш Тиждень проходить під девізом
 
"Надія на все  починається з дитинства й читання".

Це також і назва нашої першої виставки.
Ми вважаємо: чим раніше дитина познайомиться з книгою, полюбить книгу, буде з цікавістю розглядати ілюстрації, гортати сторінки, слухати рідні голоси мами чи тата, бабусі чи дідуся, які читатимуть їй  віршики, улюблену казку чи оповідання, вона буде мати активну творчу уяву, буде краще і точніше формулювати свої думки, вільно висловлюватися як усно так і письмово, вільніше вступати в контакт, вміти шукати і використовувати інформацію тощо.



Також ми пропонуємо познайомитися з 
"Книгами-ювілярами 2026 року"
як української літератури, так і світової класики. 









Наші шановні дорослі також зацікавляться 
 цією виставкою, бо побачать книжки,
 які вони читали в своєму дитинстві.
Уявляєте, Тому Сойєру - 150 років, та він назавжди залишиться веселим і кмітливим хлопчиком, який не тільки сам  фарбуватиме  паркан, а і залучить до цього дійства своїх однолітків, буде намагатися справити враження на Беккі Тетчер та викрити злодія - індіанця Джо. От і підрахуйте, скільки  дітей познайомилися з Томом за 150 років.


          Наступна наша книжкова виставка-диптих 
"У світі пригод"  яка пропонує книги на будь-який смак.
За допомогою цієї виставки ви познайомитеся і потоваришуєте з  Остапом і Даринкою Андрія Бачинського, з юним учнем чарівника Натаніелем Джонатана Страуда, таємно викличите джина Бартімеуса.  Переживете неймовірні та небезпечні пригоди  з відважними воїнами, які вирішили роздобути вогонь для свого племені, прочитавши книгу Жозефа Роні-Старшого "Боротьба за вогонь", спробуєте разом з Трістаном Ніла Ґеймана з повісті "Зоряний пил", принести зірку, що впала з неба, для прекрасної Вікторії, а повість Джона Прістлі
 " 31 червня" розповість про справжнє кохання  у часи короля Артура та в епоху атомної енергетики і познайомить вас з принцесою Мелісентою та Семом Пенті.
І звичайно ж перможете разом з Ґаррі Поттером підступного лорда  Волдеморта...

 





Отже, приходьте, читайте, насолоджуйтесь!!!
 


Інформація для роздумів:

- читання в дитинстві є основою для становлення особистості;
- тільки в дитячому віці відбувається повноцінне становлення читача;
- діти повинні читати, книжка непрочитана в дитинстві, залишається непрочитаною назавжди;
- обмеження читання в дитинстві - це відсутність потреби у книжці дорослої людини;
- вміння читати, сприймати інформацію є передумовою виживання людини в ХХІ столітті;
- 50 % інтелектуального розвитку людини припадає на період до 4 років.

Шановні дорослі, подумайте про це.

















вівторок, 17 березня 2026 р.

2026 о. "Пам'ятаємо...27.03 26 - Міжнародний день театру

 

Знайомтесь : Театр імені Івана Франка


Історія театру розпочалася наприкінці 1919 року, у листопаді, коли актори з курбасівського "Молодого театру" та група львів'ян під орудою Бучми зустрілися у  Вінниці. 
Хоча "Новий львівський театр" мав хороших артистів і у 1918-1919 роках досить успішно виступав у різни х містах України, після вінницької зустрічі львів'ян численною родиною Юрів, яка перебралася туди з денікінського Києва, виникла ідея об'єднати зусилля. І ось на загальних зборах артистів 20 січня 1920 року було створено театр, який обрав собі ім'я Івана Франка.
Авмросій Бучма охоче віддав адміністративне керівництво, яке не дуже любив, Гнату Петровичу Юрі, який був надзвичайно талановитим організатором у галузі театру.
Першою, 28 січні 1920 року, поставили п'єсу Володимира винниченка "Гріх". В умовах війни, голоду, хаосу митці працювали виключно на ентузіазмі. У свій перший театральний сезон труппа поставила 23 прем'єрні вистави!



Аж до 1923 року, коли франківці переїхали до Харкова. театр не мав постійного місця. Однак іще через три роки відбувся так званий "обмін містами": театр "Березіль" Леся Курбаса переїхав з Києва до Харкова, а театр імені Івана Франка - до Києва.
У 1937 році НКВД розстріляв як "ворога народу" директора театру імені Івана Франка Кирила Гетьмана. Могиля його у Биковнянському лісі під Києвом, де поховані десятки тисяч без суду і слідства знищених енкаведістами людей - як видатних інтелігентів, так і простих селян і робітників...
Будівлю театру в Києві під час війни було зруйновано. Відновили її лише у 1946 році - через три роки після відступу нацистів із Києва.
У повоєнних театральних постановках франківців почали оживати твори українських класиків: Шевченка ( "Гайдамаки", "Назар Стодоля"), Лесі Українки ( "Лісова пісня"), Карпенко-Карого ("Хазяїн", "Мартин Боруля"), батька української сучасної літератури Івана Котляревського ("Енеїда", "Наталка Полтавка").





Від 1978  аж по 2001 рік театр очолював Сергій Володимирович Данченко. Саме йому належить розробка моделі поняття "національний театр". Сергій Данченко вивів український театр на європейський рівень, виховав не одне покоління акторів. Саме він зробив перепостановку за п'єсою Івана Франка "Украдене щастя"
 ( на сцені театру - від 1940року ), і вона стала культовою. Відбулося понад 300 її показів, і не лише в Україні, а й за кордоном.
Власне з ім'ям Сергія Данченка пов'язане своєрідне відродження франківського театру, яке відбулося на основі поєднання високого художнього стилю з українськими традиціями.
Від 2001 по 2012 рік театр очолював один із найвідоміших українських акторів Богдан Ступка - неординарна творча особистість, актор безмежного діапазону.
Від 2012 року (після смерті Б. Ступки) до 2017 року театр очолював  відомий режисер Станіслав Мойсеєв.
З жовтня 2017  року на посаду головного режисера  театру обрали Дмитра Богомазова.
Театр ім. Івана Франка пишається двома видатними династіями з трьома покаліннями акторі - династією Ступок ( покійний Богдан Сільвестрович, його син остап та онук Дмитро) і Задніпровських (Володимир, його син Лесь та онук Назар). З квітня 2024 року Художнім керівником театру став Євген Нищук ("Голос майдану"), головний режисер - Дмитро Богомазов.