понеділок, 18 травня 2026 р.

2026 р. "Пам'ятаємо... 21 травня - День міжнародної злагоди і культурного розманіття.

 


Єдність у розманітті - основа сильної нації!


21 травня ми будемо святкувати День міжнаціональної злагоди і культурного розманіття.

Цей Закон № 883/2024 президент підписав  27 грудня. 


У своїй промові під час зустрічі з представниками національних спільнот і корінних народів президент підкреслив, що Україна завжди була і залишається багатонаціональною країною, де кожен народ робить свій унікальний внесок у її культуру, розвиток та захист незалежності.
Мета цього свята - зміцнення єдності і злагоди українського народу, утвердження української національної та громадянської ідентичності, сприяння вільному розвитку культурного розманіття корінних народів і національних меншин України.
Цей день також є даниною поваги до внеску всіх спільнот України у захист державного суверенітету та незалежності, зокрема у протидії агресії з боку росії.
День Міжнародної злагоди і культурного розманіття -це  про прагнення українців бути разом. Разом - попри різне етнічне походження. Разом боронити свою країну і відновлювати її.
З давніх часів Україна відкриває своє серце і душу всім, хто завітав з  миром на її землю або ж оселився тут назавжди.
Сьогодні населення України багатонаціональне:
за даними останнього офіційного  Всеукраїнського перепису населення, на території країни проживають представники понад 130  національностей .
Нацменшини становлять близько 20 % населення України (Укрінформ).
Всі живуть у злагоді й пошані, не втрачаючи своїх традицій, звичаїв, обрядів. 
 



Наша бібліотека також відгукнулася на появу нового свята. І ми вирішили познайомити наших читачів  з казками, які останнім часом не дуже користувалися попитом. Але читачі, які були прихильниками  найкращих казок народів національних меншин, назавжди залишилися їхніми шанувальниками.
Не знайдеться на світі людини, яка  не мандрувала б чарівною країною казки. Багато хто рушив до неї- дивовижної, таємничої, доброї, мудрої і справедливої - ще крихітним малям, міцно вхопивши за руку свою бабусю чи дідуся, татка чи маму. 
Один лиш маленький крок ступити - і ось вони:
Фет-Фрумос, Василик Зелений, Сусамбіл, Оксюн-ооя, Караджа-батир, Красуня Кункей, Хоробрий Азмун,
Йонукас , Егле, Лукошюкас, Бахтіяр, Малик-Махмед, Фархад і Ширін...
Але все це -  тільки початок, лише один куточок безмірно великого, різноманітного казкового світу багатомовної національної  сім'ї  народів України.


На старшому відділі бібліотеки познайомтесь з творами письменників національних меншин України "Єдність у розманітті - основа сильної нації".



А тепер повернемося до реальності. У нас війна. Жорстока, кривава несправедлива. Війна, яка відібрала життя не тільки у воїнів, але і у цивільного населення, дітей - нашого  майбутнього.

І поряд з нашими воїнами пліч-о-пліч стоять:
білоруський полк ім. Кастуся Калиновскького ;
батальйон ім. Джохара Дудаєва, батальйон ім. Шейха Мансура, батальйон ім. Хамзата Гелаєва; 
добровольчий батальйон ім. Імама Шаміля;
грузинський Національний  Легіон;
добровольчий батальйон "Крим";
добровольці з Азербайджану, Казахстану, Латвії, Естонії...

Допомагаючи захищати жителів Ирпіня, загинув український актор Паша Лі, який віддав свій бронежилет дитині. Ахмет Сеїтаблаєв, український кінорежисер, - не тільки боєць територіальної оборони, але й митець, який зняв  цікаві кінофільми, що  не пройшли  непоміченими   та отримали нагороди. Це "Чемпіон з підворіття" (у 2012 році отримав приз "Золотий Дюк" на 3-му Одеському кінофестивалі); "Чужа молитва" ( номінація на "Золоту дзиґу) та   фільм "Хайтарма" ( премія національної спілки кінематографістів України 2014 р.) Одна з останніх робіт фільм "Мириний,21", про героїчну боротьбу прикордонного загону на Луганщині.  В цьому фільмі свою останню роль зіграв Паша Лі
А сонячний Азербайджан допоміг коштами на відбудову лікарні в Ірпіні, яка була повністю зруйнована.


Усі народи, які живуть в Україні, становлять єдину, дружну українську родину!



пʼятниця, 15 травня 2026 р.

2026 р. "Пам'ятаємо..." 20.05.26 р. 65 років тому (1961) заснована національна премія імені Тараса Шевченка

 

Найвища нагорода 



У 1961 році в Україні всенародно відзначалось сто років від дня смерті Т.Г. Шевченка. 20 травня колишньою Радою міністрів УРСР прийнято постанову "Про встановлення щорічних Республіканських премій ім. Т.Г. Шевченка", затверджене відповідне Положення і утворено Урядовий республіканський Комітет на чолі з
 О.Є. Корнійчуком.
Комітет складався з чотирьох секцій: літератури (голова Тичина П.Г.), образотворчого мистецтва ( голова Пащенко О.С.), музики і виконавчого мистецтва (голова Ревуцький Л.М.), театру і кіно ( голова Чабаненко І.І.).
Шевченківською премією відзначають творців за найвидатніші твори літератури і мистецтва, пуьліцистики і журналістики, які є вершинним духовним надбанням українського народу, стверджують високі гуманістичні ідеали, збагачують історичну пам'ять народу, його національну свідомість і самобутність, спрямовані на державотворення і демократизацію українського суспільства.
Перші Дипломи та Почесні знаки лавреатів ( викарбувані із золота) 9 березня 1962 року отримали Павло Тичина й Олесь Гончар в галузі літератури.Платон Майборода в галузі музики.


Павло Тичина за "Вибрані твори" у 3-х томах.
Одесь Гончар за роман "Людина і зброя"
Платон Майборода за "Вибрані пісні" ("Пісня про рушник",Київський вальс", "Пісня про вчительку" та інші)



А тепер трошки історії...
 50-річний ювілей Національної премії імені Т.Г. Шевченка "звели на пси". Віктор Янукович демонстративно проігнорував прохання понад 70 найвідоміших шевченківських лавреатів зустрітися з ними на честь круглої дати. Натомісць митців запросили
  (аж 5 червня) до столичної філармонії, щоб ушанувати річницю премії концертом та вечерею для "дорогих" гостей.
Цікаво, що єдиний лавреат Народної Шевченківської премії Василь Шкляр запрошення на це дійство не отримав. "Я все одно туди не пішов би, - сказав УНІАН автор "Чорного ворона". - Влада повинна дослухатися до вимог творчої  еліти нації, а не заколисувати її концертами".Чимало лавреатів не схотіли створювати масовку відчіпного свята - відбулося воно в напівпорожній залі, залишивши в багатьох гіркий осад.
Борис Олійник без зайвого пафосу заявив зі сцени про те, що він залишає посаду: 
 "Не ті часи, не та мораль". При цих словах поет залишив і залу філармонії. Не підсолодили гірку пігулку й щедро накритиі столи, за якими було більше випадкових людей, аніж запрошених лавреатів.
До речі. Напередодні цього святав Одесі відбулася зустріч Василя Шкляра з громадськістю міста. Український театр на 1200 місць був переповнений ущерть. Юні одесити, вітаючи автора"Чорного ворона" під овації глядацького залу, вивісили на балкон театру червоно-чорний прапор борців за волю України.
"І нехай після цього хтось мені доведе, що Одеса - не українське місто", - сказав зі сцени зворушений письменник. 

Літературна Україна.-2011.-9 червня.- с.2


























.



четвер, 14 травня 2026 р.

2026 р. "Пам'ятаємо..." 18 травня Міжнародний день музеїв.

 

Знайомтесь  : Музей історії туалету.




Багато хто з вас посміхнеться, інші здивуються "дурісті" ідеї, деякі  зніяковіло опустять погляд,  дехто погодяться, що  питання  вбиральні , гігієна людського побуту та рівень побутової культури є  основоположним питання фізичного здоров'я людини, економічного та культурного розвитку суспільства.
Щодня  людина віддіє природі літр рідини та триста грам  фекалій. В місті з двадцятитисячним населенням в день це складає 20 тисяч літрів сечі і 6 тонн фекалій. Природа не здатна за один день переробити стільки сировини. І як же жили люди, бачучи,нюхаючи, стискаючись з цим неестетичним, смердючим продуктом?
Спрбуємо  подивитися на туалет як складову частину гігієни людського буття, і перше на чому треба зупинитися, - здоров'я людини.У Середньовіччі простими гігієнічними правилами нехтували  навіть короновані особи, не говорячи про простих людей. Анітрохи не дивно, що саме  средньовічне населення Європи викошували чума, холера та інші інфекційні хвороби Тільки за одну епідемію 1347-1350 років  чума забрала 25 млн. життів. Тобто одну чверть населення континенту.

 



Справити природну потребу нічим не примітна подія в житті як простої  людини так і вельможі. А ось не мати такої можливості - може стати справжньою трагедією.
Нас вражає культура давніх майя, ацтеків, інків, греків, римлян, ми захоплюємося їхніми величними архітектурними творіннями.  Та скромно замовчуємо, чи то  від  незнання, чи то   від зніяковіння, чи то від відсутності інтересу, про рівень організації побуту цих народів.
Згадаємо, що вразило іспанців, які припливли , на їхню думку, до дикунів-індіанців: чистота, наявність приватних і громадських туалетів, водогони.




Давня індійська легенда розповідає про Великого раджу, який помираючи, запросив  до  себе трьох мудреців і запитав, чи можуть вони розповісти  про найщасливіші моменти його життя.Перший мудрець розповів, що Раджа був щасливим зі своїми  красунями-дружинами.
Другий мудрець погодився, але добавив, що ще щасливішим був Раджа, коли насолоджувався чудовими стравами, які готували йому кращі кухарі Індії.
Третій мудрець погодився, що бачив Раджу щасливим із дружинами та ситними трапезами, але після того Великий Раджа завжди мріяв про випорожнювання. І перед такою простою, але бажаною необхідністю відступали всі земні радощі. І Раджа погодився.
Країна, яка заговорила на тему туалета на рівні епоса, стала першою країною в історії людства, яка побудувала каналізацію в своїх містах.


Світова історія туалета.

   Поява людини                              Природа - туалет

   Палеоліт (2500-150 тис.             Будівництво перших
   років до н.е.)                                  хаток. Як туалет 
                                                              використовують  кут
                                                              хатинки.

   Мезоліт (12-8 тис.                        Перше поділення житла на
   років до н.е.)                                  зани - поява місць, які
                                                              відводили під туалет.

   Неоліт (8-4 тис.                            Поява першого туалету,
   років до н.е.)                                  Шотландія, поселення
                                                              Скара Брей.

   Бронзовий вік (3-15 тис.            Поява змивних туалетів
   років до н.е)                                   Створення першої в світі
                                                              каналізації, Індія,
                                                              Мохенджо Даро,
                                                              Створення першого
                                                              змивного туалету в Китаї,
                                                              династія Хань,
                                                              Створення проточної 
                                                              каналізації о. Крит.

   Античність (3-1,5 тис.                 Поява громадських
   років до н.е.)                                  туалетів. Рим ,2 вік   н.е.   

   Відродження                                 Поява зливного туалету в
   (ХІУ-ХУІІ рр. н. е.)                      Європі.

   ХУІІІ століття                               Створення зливного 
                                                              клозета клапаного типу з
                                                              шарнірними клапанами
                                                              Англія.

                                                             Перший в Англії патент на
                                                             винахід зливного туалету з
                                                             "S" пасткою та сідловим
                                                             клапаном. Англія.

                                                             Поява біде (1710 р) Франція
                                                             Поява "бурдалу" жіночого
                                                             дорожнього горщика
                                                             Франція, Англія. 

                                                             Поява сучасного зливного
                                                             унітазу з гідрозатвором.
                                                             (Сифоном).

   ХІХ століття                                  Будівництво каналізації
                                                              у великих Європейських
                                                              містах.
                                                              Поява асенізаційної
                                                              служби.

   ХХ століття                                    1961 рік- політ людини у
                                                              космос, поява (АСП)
                                                              "асенізаційно-санітарного
                                                              пристрою". Початок
                                                              розробки перших
                                                              космічних туалетів.
                                                              Розробка біотуалетів та
                                                              екологічно безпечних 
                                                              туалетів для використання
                                                              в різноманітних видах
                                                              транспорту.

   ХХІ століття                                  Створення Всевітньої
                                                              туалетної організації
                                                              "World Toilet Organization"
                                                               (WTO)  - 19.11.2001 р.  
                                                               Створення "туалета-
                                                               лабораторії" Японія.
                                                               Здійснення перших кроків
                                                               у бік побуту цивілізації в
                                                               Африці, Індії, Монголії.           
                                                                                                                                                      
5 вересня 2007 року в Києві  був відкритий приватний "Музей історії туалету"
 
                                                                  

Музей входить в ТОП-10 найпопулярніших та найцікавіших музейв України.Тут знаходиться найбільша в світі колекція сувенірних унітазів, яка має сертифікат Книги рекордів Гіннеса.
Адреса музею: Вул Рибальська,22; Бізнес центр Башта 5.
телефон 067-46325-24
Приходьте, вам буде цікаво!