Україно моя вишиванко
Г. Булах
Шановні наші читачі, друзі, колеги!
Зі с вятом! Здоров'я, Перемоги, Миру, душевного комфорту, радості та щастя!
Слава Україні!
Бібліотеку засновано в 1946 році. Тут діти можуть побувати на планеті "Періодика", познайомитися з "Розумними цікавинками",відкрити для себе творчість художників світового рівня,познайомитись з історією ЄС та азами правових знань,побачити чудові витвори українського ужиткового мистецтва і показати свої творчі таланти та вміння.Дорослим тут підберуть літературу,яка допоможе підготувати дитину до школи,зміцнити батьківський авторитет.
Україно моя вишиванко
Г. Булах
Шановні наші читачі, друзі, колеги!
Зі с вятом! Здоров'я, Перемоги, Миру, душевного комфорту, радості та щастя!
Слава Україні!
".. щоб лани широкополі і Дніпро і кручі, було видно, було чути, як реве ревучий..."
Перепоховання Тараса Шевченка 22 травня 1861 року стало символічним поверненням поета в Україну згідно його "Заповітом". Подія перетворилася на велелюдну народну процесію та демонстрацію національної єдності.
8 травня 1861 року труну викопали зі Смоленського кладовища, запакували у свинцеву та перевезли залізницею.
18 травня домовина прибула до Києва. Вона перебувала в церкві Різдва Христового на Подолі, де з поетом попрощалися студенти, інтелігенція та прості кияни.
20 травня труну перевезли на пароплаві "Кременчук" до Канева.
Два дні домовина стояла в Успенському соборі. 22 травня (10 травня за старим стилем) відбулася панахида, після якої труну поставили на козацький віз, покрили червоною китайкою, а замість волів впряглися люди. Везли хлопці і чоловіки, а потім навіть і дівчата - декілька верст. Дорогу, якою рухалася траурна процесія, устелили зеленим віттям, і вона була схожа на зелений килим. Перевезення домовини тривало 14 діб.
Григорій Честахівський, друг поета, доклав багато зусиль, щоб перепоховання відбулося саме в Каневі, оскільки родичі пропонували поховати поета у Києві. Ця подія стала актом великої пошани до Кобзаря.
Над домовиною Шевченка на місті поховання змурували цегляне склепіння, насипали два яруси землі й обклали камінням так, щоб надати могилі вигляду степової могили. Згодом нв могилі встановили дубовий хрест.
Такою біла могила до 80-х років ХІХ століття.
На народні пожертви 1884 року на могилі Шевченка встановлено чавунний хрест за проектом В. Сичугова, впорядковано земельний насип, могилу обкладено дерном, недалеко збудували хату для доглядача Івана Ядловського.
Влітку 1884 року ( за іншими джерелами в 1889р.) на тарасовій горі збудували перший народний музей - "Тарасову світлицю". У серпні 1925 року було створено Канівський державний музей-заповідник "Могила Тараса Григоровича Шевченка; бронзовий монумен поетові споруджено у 1939 році (сульптор Матвій Манізер, архітектор Євген Левінсон)
Єдність у розманітті - основа сильної нації!
21 травня ми будемо святкувати День міжнаціональної злагоди і культурного розманіття.
Цей Закон № 883/2024 президент підписав 27 грудня.
Найвища нагорода
.
Знайомтесь : Музей історії туалету.
За що ?
Знайомтесь : Видавець чарівних книг.
"З кожною осінню залишається щораз менша жменька слів, які весь час хочеться мати з собою, про суть яких хочеться думати - просто думати і все.
І коли, все ж, наважуєшся щось записати, завжди ризикуєш здатися банальним, адже так багато людей любили ці слова, дихали ними....
А втім, завжди зостаються бодай три розкоші: перечитувати Улюблених ( яких чомусь також меншає), укладати уявні антології, і довго-довго вдивлятия в вікно. "
Іван Малкович.
Вітаємо Івана Малковича з Ювілеєм!
Здоров'я, творчої наснаги, успіхів!
Многая літа!
Дякуємо за радість, яку Ви даруєте дітям від 2 до 102 років!!!
Чекаємо на вихід нових книжок!
Вшанування жінки як хранительки роду, як матері присутнє у багатьох народів світу та має відображення в національних культурах.
Сучасний День Матері (у травні) був затверджений Конгресом США 1914 року. А після завершення Першої світової війни його почали відзначати і в Європі. Згодом другу неділю травня оголосили святом 85 країн. Серед них і Україна.
Немає для дитини нікого важливішого, ніж рідна матуся. Ніхто не заперечуватиме визначальну роль мами у вихованні дітей. І ми, бібліотекарі, часто спостерігаємо, як матусі, що прийшли до нас разом із юними читачами, допомагають їм у виборі книжок. Дійсно: хто, як не мама, знає кращі читацькі вподобання своєї дитини ? Тому ми всіляко заохочуємо їх, надаючи зручні умови для перебування в бібліотеці. Завжди із задоволенням зустрічаємо таких відвідувачів!
Ласкаво просимо!
Мандруємо карликовими державами Європи