2026 р. "Пам'ятаємо..." 20.05.26 р. 65 років тому (1961) заснована національна премія імені Тараса Шевченка

 

Найвища нагорода 

У 1961 році в Україні всенародно відзначалось сто років від дня смерті Т.Г. Шевченка. 20 травня колишньою Радою міністрів УРСР прийнято постанову "Про встановлення щорічних Республіканських премій ім. Т.Г. Шевченка", затверджене відповідне Положення і утворено Урядовий республіканський Комітет на чолі з

 О.Є. Корнійчуком.

Комітет складався з чотирьох секцій: літератури (голова Тичина П.Г.), образотворчого мистецтва ( голова Пащенко О.С.), музики і виконавчого мистецтва (голова Ревуцький Л.М.), театру і кіно ( голова Чабаненко І.І.).

Шевченківською премією відзначають творців за найвидатніші твори літератури і мистецтва, пуьліцистики і журналістики, які є вершинним духовним надбанням українського народу, стверджують високі гуманістичні ідеали, збагачують історичну пам'ять народу, його національну свідомість і самобутність, спрямовані на державотворення і демократизацію українського суспільства.

Перші Дипломи та Почесні знаки лавреатів ( викарбувані із золота) 9 березня 1962 року отримали Павло Тичина й Олесь Гончар в галузі літератури.Платон Майборода в галузі музики.

Павло Тичина за "Вибрані твори" у 3-х томах.

Одесь Гончар за роман "Людина і зброя"

Платон Майборода за "Вибрані пісні" ("Пісня про рушник",Київський вальс", "Пісня про вчительку" та інші)

А тепер трошки історії...

 50-річний ювілей Національної премії імені Т.Г. Шевченка "звели на пси". Віктор Янукович демонстративно проігнорував прохання понад 70 найвідоміших шевченківських лавреатів зустрітися з ними на честь круглої дати. Натомісць митців запросили

  (аж 5 червня) до столичної філармонії, щоб ушанувати річницю премії концертом та вечерею для "дорогих" гостей.

Цікаво, що єдиний лавреат Народної Шевченківської премії Василь Шкляр запрошення на це дійство не отримав. "Я все одно туди не пішов би, - сказав УНІАН автор "Чорного ворона". - Влада повинна дослухатися до вимог творчої  еліти нації, а не заколисувати її концертами".Чимало лавреатів не схотіли створювати масовку відчіпного свята - відбулося воно в напівпорожній залі, залишивши в багатьох гіркий осад.

Борис Олійник без зайвого пафосу заявив зі сцени про те, що він залишає посаду: 

 "Не ті часи, не та мораль". При цих словах поет залишив і залу філармонії. Не підсолодили гірку пігулку й щедро накритиі столи, за якими було більше випадкових людей, аніж запрошених лавреатів.

До речі. Напередодні цього святав Одесі відбулася зустріч Василя Шкляра з громадськістю міста. Український театр на 1200 місць був переповнений ущерть. Юні одесити, вітаючи автора"Чорного ворона" під овації глядацького залу, вивісили на балкон театру червоно-чорний прапор борців за волю України.

"І нехай після цього хтось мені доведе, що Одеса - не українське місто", - сказав зі сцени зворушений письменник. 

Літературна Україна.-2011.-9 червня.- с.2

.