Тримаймо мовний фронт ( Концепція ствердження української мови)

" І на круги свої повертається вітер... "

                                                             

                                                                           Інформація для роздумів...

Наша бібліотека плідно працює над втіленням  "Концепції ствердження української мови в усіх сферах суспільного життя міста Києва". Ми допомагаємо нашим   

учителям прищеплювати користувачам-дітям 

 розуміння, що рідну мову треба ПОВАЖАТИ, ЛЮБИТИ, ШАНУВАТИ. Ми намагаємося знайти цікавий матеріал про  історію  нашої  мови та літератури. Дуже хочемо  зробити все, аби "білих плям" у нашій мові і літературі, як і в історії України, було значно менше, а згодом щоби  вони зовсім зникли.

Бібліотека вже ознайомила наших читачів із цікавими темами української літератури - це "Витоки української байки", "Оригінальна українська авторська казка. Провела мовний тренаж "Мандрівка алфавітом", аби викликати у дітей інтерес до уроків навчання грамоти.

А сьогодні ми хочемо  звернутися до дорослого користувача. До наших бабусь і дідусів. Запропонувати їм згадати своє шкільне життя і свої уроки української літератури, але вже в  реаліях сучасності...

Пам'ятаєте свій підручник з української літератури за 8 клас ?

У розділі, присвяченому творчості Володимира Сосюри,

 було надруковано вірш, який ми вчили напам'ять.

                              Балада "Комсомолець"

                                     

                                                                                                      

З тих пір пройшло більш ніж  5о років...

Видавництво "А-БА-БА-ГА-ЛА-МА-ГА" випустило "Антологію української поезії ХХ століття", де було надруковано вірш Володимира Сосюри  "Гайдамака"

"За твердженням друзів Сосюри а також його онука, це і є первинний варіант вірша, відомого в СРСР як "Комсомолець". Не маючи доказів достовірності такої версії, все ж мусимо визнати, що після публікації "Вступу до "Мазепи" природніше сприймається саме такий "дух вірша", тим паче, що обидва твори було написано одного року". - Упорядник.

І ще. Всі ми знаємо хрестоматійні твори  Павла Тичини "На майдані ..." та " Як упав же він...", які були написані 1918 року. Такі слова, як "церква", "майдан", "отаман" вживалися, але не в більшовицькій реальності. Вислів "слава" також вживався, але не в червоній армії.  

Згадаємо:

"На майдані коло церкви революція іде.

- Хай чабан ! - усі гукнули , -

за отамана буде".

"Як упав же він з коня

та й на білий сніг:

Слава! Слава! - докотилось

і лягло до ніг..."

Отже, про що писав Тичина? Про яку армію? Червону чи УНР ?

Інформація для роздумів...