Переведіть мене через майдан,
Туди, де бджоли в гречці стогнуть глухо,
Де тиша набивається у вуха
Переведіть мене через майдан.
Переведіть мене через майдан,
Де все святкують, б'ються і воюють.
Де часом і себе й мене не чують.
Переведіть мене через майдан...
Переведіть мене через майдан,
Де я співав усіх пісень, що знаю.
Я в тишу увійду і там сконаю.
Переведіть мене через майдан.
Переведіть мене через майдан
З жалями й незабутою любов'ю
Там дужим був і там нікчемним був я
Переведіть мене через майдан.
Переведіть мене через майдан,
Де на тополях виснуть хмари п'яні.
Мій син тепер співає на майдані.
Переведіть мене через майдан.
Віталій Коротич
20 лютого 2014 року став страшним днем в історії незалежної Української держави. Адже саме цього дня в столиці загинули десятки українців, які вийшли на майдан проти режиму тодішнього президента. Задля захисту свого майбутнього, своїх дітей. З мрією жити у демократичній європейській країні об'єдналися різні за віком, статтю, освітою та релігією люди. Але їм довелося заплатити за свої переконання досить високу ціну - віддати власне життя. Силовики за наказом тодішньої влади розстріляли із вогнепальної зброї неозброєних протестувальників Єромайдану на вулиці Інститутській.
Тим, хто поліг того дня у боротьбі за європейське майбутнє державою надано звання Героя України, їхніми іменами названі вулиці, сквери. На їхню честь засновано орден Героїв Небесної Сотні. Герої не вмирають!
"Майдане! Дякую, що ти був, є і будеш у моєму серці. Ми обов'язково переможемо. Те, що народилося на Майдані, вже не зупиниться і не згасне!"
Руслана
Бібліотека ім. М.М. Коцюбинського підготувала для своїх читачів тематичну поличку-репортаж, присвячену цій жахливій події.
Немає коментарів:
Дописати коментар