Шевченківський березень в бібліотеці

 Березень місяць – особливий. Саме в березні  український народ вшановує пам’ять  людини, яка є уособленням душі українського народу – Тараса Шевченка.Генія неможливо збагнути. Його можна відчути, наблизитися до нього, спілкуватися з ним. Тарас Шевченко – саме з тих співрозмовників, що не набридають. І кожний читач у рядках «Кобзаря» знаходить відповідь на пекучі питання свого часу.

До цієї дати  колектив бібліотеки підготували:

Книжкову виставку «Найщиріший голос України»

Провели:

• Презентацію мультимедійних дисків  з творами Т. Шевченка «Шевченко – голос душі народу, його крик, сльози, стогін і разом з ти поклик гніву» ( Б. Нушич)
• Літературний дайджест « «Тарас Шевченко ! Досить було однієї людини, щоб урятувати цілу націю» ( Остап Вишня)
• Коментоване читання «Образ українського дитинства»
• Голосні читання «Тарасові слова – то правда жива».

«Найщиріший голос України»

«Тарасові слова – то правда жива»

«Я буду слухати Шевченка»

«Голос душі українського народу»

«Образ українського дитинства»

P.S. Нащадки Шевченка.

 Ці вірші були опубліковані в газеті Дзеркало тижня 1 березня 2014 р. № 7(153)

            Гадаєш ти мене образив,

                        Коли бандерівцем назвав ?

            Скажу тобі на це одразу –

            Я ним не був! Тепер вже став !

            Сприймаю це, як нагороду!

            Звання, присвоєне за те,

            Що сином став свого народу,

            Любові почуття святе !

            Люблю безмежно рідний край,

            Цю чарівну, магічну мову,

            Дарований Всевишнім  рай,

            Красу дівочу чорноброву.

            Люблю за щирість і за спів,

            Шалені ночі солов’їні,

            Коли бракує навіть слів,

            Освідчитися Україні !

            А ти мене за цю любов

            Оскаженіло ненавидиш.

            Не я до тебе! Ти прийшов,

            На мою землю і тут гидиш!

            Іди подальше від гріха,

            Моє терпіння не безмежне

            Нехай святиться у віках

            В борні здобута НЕЗАЛЕЖНІСТЬ !

                                                           Максим Вересюк.

***

            Ах, Іван Алексеевич, Иван Алексеевич!

            Окаянные дни возвращаются снова.

            Пожинаем мы то, что когда-то посеяли.

            Все запомнят Год  Лошади, потерявшей подкову.

            Все запомнят огонь и кровавые игрища

            Посредине Европы, нарядной и сонной,

            Посредине планеты, теряющей силищу

            На дороге от  храма  к дому умалишенных.

            Ах, Иван Алексеевич, в Ваших «Темных аллеях»

            Так прекрасна любовь без печати насилия!

            Сколько нужно еще потерять поколений,

            Чтобы снова чума все вокруг не косила?!

                                                           Ирина Карпинос

СЛАВА  УКАРЇНІ !