"Позаду них ! страшна безодня ями, попереду - несамовита лють..." ( І. Левітас) - 29.09 День пам'яті жертв Бабиного Яру

На перетині вулиць Петропавлівської та Кирилівської є невеликий пам'ятник:

 бронзова фігура хлопчика -  персонаж  роману  "Бабин Яр", який читає наказ київської окупаційної влади 1941 року:

" Наказується всім жидам міста Києва і околиць

 зібратися в понеділок дня 29 вересня 1941 року до год. 8 ранку при

вул. Мельника - Доктерівської ( коло кладовища). 

Всі повинні забрати з собою документи, гроші, білизну та інше.

Хто не  підпорядкується цьому розпорядженню буде розстріляний. 

Хто займе жидівське мешкання або розграбує предмети тих мешкань, буде розстріляний"

Цей наказ був початком кінця для багатьох...

А цей хлопчик - Анатолій Кузнецов, киянин автор роману "Бабин Яр"

Усе в цій книзі - правда.

В ніч на 29 вересня місто не спало. Люди збиралися у дорогу.

 Вони не мали ніякої інформації, не знали про положення євреїв у Німеччині і окупованих країнах Західної Європи. 

Вони не знали про погроми в самому рейху, 

про побоїще в листопаді тридцять восьмого року,

 яке ввійшло в історію під кодовою назвою "Нахт унд небель" ( Морок і туман), про пограбування тисяч синагог і націоналізації єврейського майна,

 про жовті зірки на рукавах приречених...

Вони вірили в доброзичливість німців,

 мали надію, що їх відвезуть подалі від біди...

саме 29 вересня було єврейське свято Йом Капур -Судний день

(коли Бог, згідно з релігійними постулатами,

 оцінює діяння кожної людини і віддає їй належне).

Нацисти хотіли надати цій страті ще й містичного характеру: 

мовляв Бог покарав євреїв за їхні гріхи....

Розстріли в Бабиному Яру продовжувалися 2 роки по вівторках та суботах. Тоді в 1941 фашисти ще не встигли в собачих конурах Освенциму випробувати на радянських військових газ "Циклон". Вальтер Рауфф ще тільки винайшов газенваген, а  фірми Топф тільки починала  виготовлення пічок  для крематорію. Ще не було Треблінки, Майданека, але вже був Бабин Яр.

Ми пропонуємо вам невелику книжкову виставку - реквієм

 "Позаду них -  страшна безодня ями,

Попереду - несамовита лють..."

Київ перетворився не просто на спустіле та зруйноване місто.

 Київ став містом смерті.

Майже всіх, хто лежить у Бабиному Яру,

 було вбито не тільки через те, що були підпільниками 

чи солдатами ворожої армії.

Бабин Яр став  символом  нещадного знищення людей

 не через щось, а тому що... 

Вони загинули, бо були євреями, ромами, душевнохворими, націоналістами..

"Я - кожний тут розстріляний старий,

                                       Я - кожна тут розстріляна дитина..."

                                                                        (Є. Євтушенко)