четвер, 30 вересня 2021 р.

Світ музики. Моцарт. До Міжнародного дня музики 1 жовтня

 


Чарівна флейта надії

    Того далекого січневого дня мешканці провінційного Зальцбурга не здогадувалися, що в їхньому місті сталася подія, яка прославить його на весь світ: в родині придворного музиканта Леопольда Моцарта народився хлопчик, якого назвали Вольфганг Амадей.


Його біографія і його музика ввійшли у моє дитяче життя ще до того, як мене привели до музичної школи. Батько захоплювався ним і охоче розповідав про генія. Мабуть, більшість із тих історій – це легенди. Та хтозна!

Перша така розповідь – про те, як малому Вольфгангу батько доручив віднести замовнику ноти – написану ним п'єсу. Але хлопчик їх втратив через сильний вітер. Що ж робити? Іншого примірника не було… П'єсу він таки приніс. Свою. Коли ж замовник висловив музиканту своє захоплення і той почув виконання начебто свого твору, до сина виникли серйозні запитання. І довелося зізнатися. Ось тоді стало зрозуміло, що в сім'ї підростає геній.

Та більше мене вразила батькова оповідь про історію "Реквієму": загадковий незнайомець у чорному, таємниче замовлення – і хворобливий, виснажливий процес творчості. А ще містичне відчуття, що той реквієм композитор пише для себе. Так і сталося, на жаль. Йому було лише 36.

Якби мене спитали, чий особистий спадок найвизначніший в історії світової культури, відповідь була б однозначною: це творчість Вольфганга Амадея Моцарта.

І ця моя думка не унікальна. Великий гуманіст Антуан де Сент-Екзюпері, переймаючись проблемами людства, писав: "Мене мучать не ці злидні… Не те, що спотворено прекрасну людську глину. А те, що в кожній людині якоюсь мірою вбито Моцарта. Тільки Дух, торкнувшись глини, може створити Людину".

          Дух, що створив Людину, – це саме про геній Моцарта. Бо Mozart – то не лише про музику, а й про світосприйняття. І ще про потужну здатність випромінювати життєствердну та життєдайну силу.

Так, був трагічний "Реквієм". Але паралельно з ним митець створював оперу "Чарівна флейта". Це казка, де добро перемагає, де герої досягають своєї мети. А допомагає їм чарівний інструмент – флейта. Ось вона звучить, і можна сподіватись на гармонію в казковому світі. Так має бути!

        
    Недарма Герман Гесе стверджував: "Чарівна флейта" показує життя як чудову пісню, звеличує наші почуття... проповідує оптимізм і віру".

 З іншими творами Моцарта так само. Слухаєш їх – і з'являється надія на гармонію в реальному світі. Так має бути! У людства має бути якась своя чарівна флейта, що дарує надію.

Музика Моцарта – це як ковток джерельної води серед пустелі.

Як несподіваний промінь сонця на захмареному небі.

Як запах конвалій у загазованому провулку.

Як свіжий сніг, що нарешті вкрив брудну землю.

Як далекий, але яскравий вогник для подорожнього, що заблукав у ночі.

          Музика Моцарта може опинитися поруч зовсім несподівано. Ось піднімаєшся ескалатором з найглибшої в світі станції метро. Навколо стомлені погляди пасажирів, похмурі обличчя. І раптом – скрипки! Ура! Моцарт! Магічну силу цієї музики помітно одразу ж: обличчя яснішають, постава випрямляється. Поки сходи повзуть вгору, починається нова п'єса. "Маленька нічна серенада". Слухаєш, стоячи поряд з молодими музикантами. Натхненні очі, злагоджені рухи смичків. Їхня творча енергія поліпшує настрій і надихає.

Іншим разом також був цікавий випадок: у підземному переході одного з віддалених районів столиці інтелігентний дідусь грав на акордеоні невигадливі пісеньки. Підхожу з грошиком. Зраділий виконавець запропонував зіграти саме те, що я хочу. Ет, який самовпевнений! Зіграйте, кажу, основну тему сорокової симфонії Моцарта. Старий отетерів: я ж, мовляв, не оркестр! От можу "Турецький марш". Ну гаразд. І залунав стрімкий ритм захопливої мелодії. Виконання було не дуже професійне. Але щире та життєрадісне. Всотую ті барви оптимізму, заряджаюся енергією. І можна рухатись далі.

О, як часто людям не вистачає оптимізму! Але ж його можна знайти саме в музиці Моцарта. Спробуйте слухати його твори – концерти і симфонії, сонати й арії. Навіть якщо ви далекі від класики. Ця музика – як сонячний ранок після довгої ночі. Вона наповнить життєствердною магією та жагою до життя. І обов'язково подарує чарівну флейту надії. Спробуйте!

Кононова Г.В., бібліотекар І категорії


Немає коментарів:

Дописати коментар