До Дня заповідників і національних парків - 18.04 - "Національний природний парк "Голосіївський"

         

        Голосієво - величезна територія на південь від центру Києва.

   Це передусім Голосіївський ліс із украпленням сіл, селищ, хуторів, монастирів і пустиней.

       Назву лісу пояснюють тим, що він ви ріс на колись вільній від насаджень, "голій" території. Існує і інша версія.

      В 1631 році митрополит Петро Могила заклав на півдні Києва перший із відомих в Україні рукотворних парків. З часом його територія злилася з  лісом, який був поруч. 

   У 1957 році на базі вже існуючого лісового масиву було закладено Голосіївський парк, який назвали іменем українського поета Максима Рильського. Парк упорядковував архітектор Вадим Ладний. Для озеленення використовували: тую, граб, ялинку, березу, дуб, клен, бук, акацію, тополь, ялівець.

    У 1960 році Голосіївський парк було оголошено визначною пам'яткою садово-паркового мистецтва загальнодержавного значення.

         Всю площу парку, а це 140 га займають дерева та озера. Родзинкою парку є каскад з чотирьох  ставків. Перший з них знаходиться справа від пам'ятника Максиму Рильському. Цей ставок користується популярністю у молодих мам з колясками, що має своє пояснення: впродовж його берегів розміщаються дуже зручні асфальтові доріжки, які допомагають безперешкодно пересувати малюка в його "кареті". 

       

    Другий ставок полюбили рибалки, вони з вудочками сидіть на березі або у човні та мають надію щось упіймати.

    Третій ставок окупували дикі качки. Саме до нього водять бабусі та дідусі  своїх онуків, аби навчити їх спілкуватися з природою, підгодовувати  качок і спостерігати за ними.

    Останній ставок розташований на другому кінці парку,  недалеко відж вулиці Максима рильського. Він найбільший. На його березі є станція прокату човнів і катамаранів, кафе, дитячий майданчик. Це місце особливо подобається закоханим...

       Є ще одна таємниця у Голосіївському лісі, а точніше у тамтешній  пустині, яка залучає паломників з різних міст і навіть країн.

        У кінці 80-х років там оселилася пустельниця - матуся Аліпія. Вона зреклася світової марноти та всіх благ цивілізації і оселилася... у дуплі величезного дерева. Легенда оповідає, що вона вміла розмовляти з квітками, птахами, тваринами та лікувала молитвами. Тому через деякий час пустинь стала дуже жвавим місцем - багато людей йшли до  целительки  за благословінням.

        

    Коли Аліпія померла, її чомусь поховали на Лісовому кладовищі. Але і там до її могили йшли сотні прочан. В решті решт  вдячні кияни вирішили перепоховати її тіло в Голосієво. Отже Аліпия знову повернулася в пустинь....

    

    Багато таємниць ховає у собі Голосієво. Вікові дуби могли б багато розповісти цікавих історій та легенд. Відкрийте для себе це чудове місце, полюбіть його, бережіть його...