16 травня - День Вишиванки!

 

Сьогодні до бібліотеки завітали наші маленькі друзі - вихованці дитячого садка, аби поздоровити нас зі святом  вишиванки. Так спонтанно ми провели позаплановий захід "Україно, моя Вишиванка!"  А потім кожна дитинка вибрала для себе журнал, і всі із задоволенням  сфотографувалися.

Зі святом!

Пам'ятаємо...18 травня Міжнародний день музеїв.

 

Знайомтесь: Музей Богдана та Варвари Ханенків

вул. Терещенківська, 15

Музей мистецтв

імені Богдана та Варвари

Ханенків

західно-європейська колекція

вул. Терещенківська,17

Музей мистецтв

імені Богдана та Варвари 

Ханенків

східна колекція

                            

Родина Ханенків стала для Києва тим, чим була для Кракова родина Чарторийських. Ще за життя Богдана Ханенка було відомо, що їхній приватний музей стане надбанням міста. Богдан Іванович залишився в історії не лише як музейник-колекціонер, а і як меценат головного музею дореволюційного Києва - міського художньо-промислового і наукового музею, а також спонсор археологічного дослідження Києва. Саме він уперше видав матеріали про знайдені Вікентієм. Хвойкою пам'ятки Трипільської культури. 

Подружжя Ханенків регулярно виїжджало на арт - аукціони до Відня, Мадрида,Рима, Берліна, де купували полотна і предмети старовини, скульптури, зразки античної культури, антикваріат, витвори мистецтва Близького і Далекого  Сходу (гравюри Андо Хіросіге, Кацусіки Хокусая, Корюсая). Крім картин Ханенки,  почали купувати  і порцеляну. вироби зі скла та італійську майоліку.

Оскільки подружжя виявилося бездітним, багаторічну любов і турботу Богдан Іванович і Варвара Миколаївна вклали у свій музей 

ур

Вестибюль

Парадні сходи

Коли  Київ окупували кайзерівські війська, німці запропонували  Варварі Миколаївні вивезти колекцію до Німеччини, гарантуючи не тільки повне збереження шедеврів, а й відкриття в Берліні державним коштом приватного музею сім'ї Ханенків. Німцям вона відмовила, а після довгих поневірянь навіть домоглася повернення колекції із москви до Києва. Щоправда, при

 цьому десь зо тридцять картин безслідно зникли...

Вестибюль. Статуя Венери Мілоської

Попервах більшовицька влада майже не втручалася у справи музею. Та після 1926 року настали сумні часи: влада почала планомірний продаж за  кордон найцінніших експонатів музею.

Сам музей згодом був забраний в Української академії наук і комунізований.

 Проте і сьогодні його колекція італійського, голландського та іспанського живопису є однією з найкращих в Україні.

Готична зала

Кабінет Богдана Ханенка

      

Золотий кабінет

Галерея

Будучи тяжкохворим, у квітні 1917 року Богдан Іванович склав заповіт, у якому відписав мистецьке зібрання, власну бібліотеку, приміщення музею та приватний будинок місту Києву. Незадовго до сметрі, напередодні жовтневого перевороту, добродійник написав додатковий заповіт, у якому заповів музею всі свої капітали.

Він помер у травні 1917 року. Його справу продовжила дружина. Варвара Ханенко добилася для музею охоронної грамоти від різних урядів - як українських, так і більшовицького.

Опис музею Ханенків за бажанням засновників робив відомий український мистецтвознавець Г. Лукомський. 

Зал італійського мистецтва

Варвара Миколаївна померла в Києві 7 травня 1922 року. Похована поруч з чоловіком у некрополі Видубицького  Свято-Михайлівського монастиря, покійну і пограбовану благодійницю від цілого Києва ховала єдина людина, віддана покоївка Дуняша - Євдокія Мартинівна, у кімнатці котрої Варвара Миколаївна мешкала останні роки, вимушено переселившись із родинного палацу до флігеля на його подвір'ї...

Після смерті Варвари Ханенко особистий архів з усіма документами і світлинами викрали: це зафіксовано в протоколах музею і засідань комітету музею...

Практично жоден із десяти пунктів умов, за якими свого часу музей було передано державі, так і не було виконано жодним урядом України...

Із фасаду будинків Ханенко збили родовий герб.

Під час Другої світової війни і окупації Києва колекція зазнала втрат:

знищено, або зникли 718 картин;

20695 гравюр;

59 ксилографій;

12 акварелей і малюнків;

3200 предметів художніх промислів;

10 скульптур.

Першим історію меценатів із родини Терещенків став вивчати мистецтвознавець Михайло Факторович (1921-2012).

Починаючи з 1936 року музей мав назву "Київський музей західного і східного мистецтва", доки 1999 року не здобув нинішню назву - Національний музей мистецтв імені Богдана та Варвари Ханенків ( вул. Терещенківська , 15-17).

Одного разу Пабло Пікассо вигукнув :"Дайте мені музей,  і я заповню його зали". Богдан Іванович і Варвара Миколаївна міркували інакше :"Дайте нам зали, і ми перетворимо їх на музей".

Це шляхетне подружжя не тільки зібрало унікальну колекцію предметів мистецтва, а й самовіддано зберігало її в скрутні часи, щоб повернути людям...

Інформцікавинка:

    Завдяки своїм розмірам  "Загибель Орфея" - найбільша  картина колекції, ніколи, навіть за часів Другої світової війни, не була ані евакуйована, ані вивезена окупантами. Відтоді як особняк став приватною оселею подружжя Ханенків, цей монументальний твір знаходиться на одному й тому ж самому  місці - у центрі великої стіни над парадними сходами.

    У Національний музей мистецтв імені Богдана та Варвари Ханенків повернули картину французького художника 18 століття П'єра Гудро "Коханці", яка була втрачена під час Другої світової війни і знайдена під час продажу на аукціоні "Дойл" у Нью-Йорку у 2013 р. Справа повернення картини тривала п'ять років. Її було завершено на користь музею.

    Міжнародний благодійний фонд "Фонд Олександра Фельдмана" повернув до Національного музею мистецтв імені Богдана та Варвари Ханенків картину "Аркадський краєвид" голландського живописця 17 століття Корнеліуса Пулепбурга, яка була вилучена нацистами з  музею у серпні 1943 року.

У своїх архівах ми знайшли фото восьмирічної давнини, коли одного чудового весняного дня, у свій вихідний, наш колектив  відвідав цей чудовий музей.

 В ті часи ми всі жили під мирним київським небом, дихали п'янким  чистим повітрям, були сповнені різноманітних планів та ідей. Ми були разом...

18 травня - День скорботи і пам'яті жертв депортації кримськотатарського народу (1944) Багъышламакъ Мумкюн дегиль! - Пробачити не можна! (До річниці депортації кримськотатарського народу)

 

Багьышламакъ Мумкюн дегиль!

Депортація кримськотатарського народу 1944 - насильницьке вивезення кримських татар з Криму, один із злочинів комуністично-тоталітарного режиму в СРСР. Здійснене згідно з Постановою Державного комітету оборони СРСР від 11.05.1944 за № 5859сс "Про кримських татар". 

Депортація обернулася трагедією для кримськотатарського народу, позбавивши його на довгі роки батьківської землі. Кримських татар було депортовано в різні райони СРСР - від Приуралля до Середньої Азії. 

18 травня 1944 - початок депортації - нині є днем трауру в історії кримськотатарського народу. 

Впродовж трьох діб каральні органи відправили з Криму понад 70 залізничних ешелонів, у кожному з них було по 50 вагонів, ущент заповнених переселенцями. Через нестачу харчів, антисанітарію й велику скупченість багато людей загинуло в дорозі...

За останніми підрахунками було вивезено приблизно 200 тисяч осіб...

В архівних документах зафіксована ліквідація 112 особистих книгозбірень, 640 бібліотек у початкових і 221 - у середніх школах, 200 - у колгоспах, 30 - у райцентрах і 60 - у містах Криму...

В селах перестали діяти 360 хат-читалень, в містах і райцентрах - понад 9000 шкіл і 263 клуби.

Було закрито мечеті: 2 - у Євпаторії, 2 - у Бахчисараї, Севастополі, Феодосії та багатьох селах...

Народ позбавили духовного розвитку.

Бібліотека презентує онлайн поличку, присвячену тій сумній даті, а також рекомендуємо обов'язково переглянути фільм Ахтема Сеітаблаєва "Хайтарма".

Сачъ олунъыз - Бувайте здорові!

Пам'ятаємо... 12 травня День Матері - Мамине сонечко

 

Найперша літера, якою починаються майже всі абетки світу. - літера "А". І вже за нею шикуються в певному порядку інші літери.

Найперше слово, яке вимовляють майже всі діти на планеті - слово "мама". І вже за цим і найдорожчим словом вони навчаються інших слів своєї рідної мови. І так - у кожній мові світу. Та це й зрозуміло. Адже для будь-кого із нас немає ближчої  людини, ніж мама, яка подарувала життя, ввела у цей дивовижний світ, першою навчила рідної мови, першою допомогла зіп'ятися на ніжки та зробити перший ще нерішучий і не дуже впевнений, крок по 

життю...

У багатьох мовах світу слово "мама" починається літерою "М".

Переконайтеся:

Майка -болгарська;

Мама - румунська;

Матка - польська, чеська;

Мітір - грецька;

Мор - норвезька;

Ме - в'єтнамська;

Мудер - голландська;

Мутер - німецька;

Мадре - іспанська, італійська;

Мазе - англійська;

Ман - португальська;

Мер - французька...

 

Це свято приходить до нас щороку: сонцесяйне, заквітчане, красиве і дуже щире. Приходить у другу неділю травня, заквітчане яблуневим цвітом, нагадуючи, що настав  день скласти шану найдорожчій людині у світі - Мамі.

Маленька американка Анна Джарвіс дуже рано втратила найдорожчу у світі людину  - маму.  І згодом дівчинка дійшла до думки, що в усіх людей на Землі мусить бути хоча б один єдиний день на рік, коли б вони всі разом вшановували і матір -неньку, і матір-землю, і Матір Божу. Так у 1914 році у США було запроваджено свято - День Матері.  Невдовзі воно поширилося на інші країни світу.

В Україні, а саме - на Галичині, це свято за підтримки Союзу українок, "Просвіти", "Рідної школи", "Пласту" та інших громадських організацій, почали відзначати з 1929 року. 

Не скупиться у цей день на гарні слова, не соромтеся чистих сліз вдячності. Хіба вона цього не заслуговує? І неодмінно зробіть найдорожчій людині невеликий подарунок. Нехай це буде витинанка чи віршик, малюнок чи пісенька.

Бачите, як посвітлішало мамине стомлене обличчя? А очі стали молодими й чистими... Як джерельце, від якого на многії літа мамина сила і любов, що не дає загинути нашому роду, нашій нації, нашій Україні. І поки житиме це джерельце - будемо жити і ми.

Слава Вам, Мамо!.

Наші маленькі користувачі з матусями

Наші улюблені мами, зі святом!

Пам'ятаємо.... 9 травня -День Європи

 

"Я дуже люблю свою Батьківщину і хочу, 

аби хвилі світових культур омивали її береги"

                                                         Махатма  Ганді

Бібліотека – море книг,

Бібліотека – храм науки...

Переступайте наш поріг,

Беріть скарби нетлінні в руки!...

... Переступайте наш поріг - 

вам буде добре в цій оселі:

Гомер громовно гряне в ріг,

Заплаче мужньо Руставелі.

Тут Данте заведе вас в рай,

Шекспір відкриє високості...

Запалить душа вам Тарас...

                                                            П. Гоць

Школа українського перекладу дуже потужна. 

Переклад -  мистецтво слова - складний процес.

 Згадаємо вислів:" Перекладач в прозі- раб, в поезії - суперник". 

Дуже важливо не порушити рівноваги змісту і форми, які притаманні автору...

Переклад для перекладача має декілька різних форм:

переклад "вільний",

переклад "за мотивами",

художній переклад, максимально наближений до іноземного матеріалу.

Згадаємо митців українського перекладу, якими пишається наша література:

Стародавні мови :                         Ніщинський П.

                                                            Тен. Б.

                                                            Зеров М.

                                                            Франко І.

                                                            Білецький А.

                                                            Кобів. Й.    

                                                            Содомора А. 

                                                            Чернишова Т.

Східні мови :                                   Кримський А.

                                                            Леся Українка

                                                            Франко І.

                                                            Лукаш М.

                                                            Мисик В.

Слов'янські мови :                        Грінченко Б.

                                                            Драй-Хмара М.

                                                            Загул Д.

                                                            Тичина П.  

                                                            Павличко Д.

Західно-європейські мови :       Грабовський П.

                                                            Куліш П.

                                                            Самійленко В.

                                                            Старицький М.

                                                            Руданський С.    

                                                            Леся Ураїнка

                                                            Франко І.

                                                            Бажан М.

                                                            Вороний М.

                                                            Грінченко Б.

                                                            Драй-Хмара М.

                                                            Загул Д.

                                                            Зеров М.

                                                            Клен Ю.

                                                            Кочур Г.

                                                            Лукаш М.

                                                            Мисик В.

                                                            Орест М.

                                                            Підмогильний М.

                                                            Рильський М.

                                                            Сташенко І.

                                                            Терещенко М.

                                                            Тичина П.

                                                            Черняхівська В.

                                                            Доценко Р.

                                                            Дроб'язко Є.

                                                            Іванов О.

                                                            Лясняк Ю.

                                                            Митрофанов І.

                                                            Павличко Д.

                                                            Паламарчук Д.

                                                            Пахльовська О.

                                                            Перепадя А.

                                                            Пінчевський М.

                                                            Попович Є.        

                                                            Світличний І.

                                                            Стус В.

                                                            Танюк Л.

Грузинська мова :                         Бажан М.

                                                            Чілачава Р.

Скандинавські мови :                   Сенюк О.

Бібліотека – море книг,

Бібліотека – храм науки...

Переступайте наш поріг,

Беріть скарби нетлінні в руки!...