субота, 22 лютого 2014 р.

До 25-річчя виводу військ з Афганістану

  14 лютого в бібліотеці пройшла літературна година «Мама, я з тобою назавжди...» ( О. Стовба).    Учнів 5 класу 179 гімназії  колектив бібліотеки познайомив з віршами написаними як  самими воїнами-афганцями, так і професійними поетами.  Виставка-репортаж «Я.приїду, мама, ти тільки вір...», презентація книги Світлани Алєксиєвич «Цинковые мальчики»  і літературна година , - весь цей комплекс заходів присвячений найтрагічнішим подіям  новітньої історії, допоміг дітям відчути і усвідомити страшні реалії війни, війни безглуздої, напотрібної і страшної. Цифри, які були наведені і в усному повідомленні  і  в репортажі  вразили присутніх.



Нам не хватало воздуха на горных перевалах, мечтали о воде мы в пустыне Регистан

Кричали мы от боли на койках медсамбата. Но все-таки по-доброму мы помним наш Афган...


За офіційними даними у афганській війні прийнали участь 620 тисяч військовослужбовців і 21 тисяча робітників і службовців.

Загинуло 14453 чоловік,

З нах: - вбито в бою 9511

- померли від ран та хвороб 3203

- загинуло в аваріях, катастрофах 1739


За катагоріями: - генералів 4 Санітарні утрати 469685 чололвік

- офіцерів 2129 из них:

- пропорщиків 632 - поранено, контужено, травмировано

- сержантів і солдат 11549 53753

- робітників та службовців 139 - інваліди І -Ш групп 15 тис.чоловік


Пропали без вісти 292

Прийняли участь з України 150 тис. чоловік

Загинуло 3280 чоловік

Повернулися інвалідами 3660 чоловік

Пропали без вісти 80 чоловік.




 «Я слышал о войне с Афганистаном…»


«Кому нужна была война и справедлива ли она?...»

четвер, 13 лютого 2014 р.

Світ талановитий і сердечний

З нагоди ювілею Михайла Коцюбинського в  бібліотеці розпочалися  голосні читання. Молодші наші користувачі долучаються до слова українського письменника.

04.02. та 05.02 діти з цікавістю слухали твори  письменника «Іванко та Чугайстер»
 ( уривок з «Тіней забутих предків») та «Брати місяці».

Сузір'я Анни Франк


Це завжди страшно, коли життя обривається на злеті...

Анна Франк  вела щоденник з 12 червня 1942 року по 1 серпня 1944 року. Спочатку вона писала свої листи лише для самої себе. А потім почула по лондонському радіо виступ  нідерландського міністра освіти у вигнанні, який говорив про те, що після війни необхідно  буде зібрати і оприлюднити всі документальні матеріали про страждання нідерладського народу за часів німецької окупації....
Щоденник, який вела єврейська дівчинка понад два роки переховуючись від нацистів в одному з будинків Амстердама, відбиває вражаючий світ почуттів і думок авторки.
Ця книга – хвилюючий документ, що неспростовно викриває людоненависницьку політику геноциду, яку здійснювала гітлерівська Німеччина.


 




















«Цей голос ніколи не звучав українською. Ніколи. Можливо саме тому так гостро вражають слух в нашому домі голоси брехні та безтями. Ми вчимося жити вільними. Нестерпно, важко із сумнівами та задкуваннями. Сорок років пустелі – серьозна плата за звільнення з рабства.
Ми прагнемо свободи. Щоб дівчата України не перетворювалися на жменьки безіменного попелу»

Семен Глузман