Це завжди страшно, коли
життя обривається на злеті...
Анна Франк вела щоденник з 12 червня 1942 року по 1
серпня 1944 року. Спочатку вона писала свої листи лише для самої себе. А потім
почула по лондонському радіо виступ
нідерландського міністра освіти у вигнанні, який говорив про те, що
після війни необхідно буде зібрати і
оприлюднити всі документальні матеріали про страждання нідерладського народу за
часів німецької окупації....
Щоденник, який вела
єврейська дівчинка понад два роки переховуючись від нацистів в одному з
будинків Амстердама, відбиває вражаючий світ почуттів і думок авторки.
Ця книга – хвилюючий
документ, що неспростовно викриває людоненависницьку політику геноциду, яку
здійснювала гітлерівська Німеччина.
«Цей голос ніколи не
звучав українською. Ніколи. Можливо саме тому так гостро вражають слух в нашому
домі голоси брехні та безтями. Ми вчимося жити вільними. Нестерпно, важко із
сумнівами та задкуваннями. Сорок років пустелі – серьозна плата за звільнення з
рабства.
Ми прагнемо свободи. Щоб
дівчата України не перетворювалися на жменьки безіменного попелу»
Семен Глузман
Немає коментарів:
Дописати коментар