5 травня - Великдень!

 

Великодні дзвони!

У давнину була поширена в Україні легенда, згідно з якою Спаситель воскреснувши посадив у підземелля під скелею, де він був похований, головного сатану Вельзевула, наказавши йому гризти залізні двері, замки, ланцюги: всіх по 12. 

Старається, гризе нечистий, знаючи, що як вправиться до Великодня,- настане кінець світу.

Ось залишився останній ланцюг, ще мить - впаде й він, і тут ... задзвонили в церкві дзвони,заспівали люди "Христос воскрес!", і поновилися всі перепони, починає він роботу спочатку. А як настане такий час на землі, що люди перестануть співати й вітати одне одного словами "Христос воскрес!",- впаде останній ланцюг, вирветься сатана на волю, й буде кінець світу. Так визначив для себе наш народ важливість Великодня - свого найбільшого свята.

Великдень в Україні - це ще й свято весняного воскресіння, оновлення природи, що відзначалось  у день весняного рівнодення ще за часів язичництва. Це поєднання дох вір, двох світів - язичництва й християнства - до сьогодні збереглося у віруваннях та великодній обрядовості українців.

Згідно з прикметами і повір'ями, які побутують на Київщині, коли на Великдень розговієшся й вийдеш із хати на вулицю, то  що ти перше побачиш, тим і промишляй - буде удача. Якщо в цей день небо захмарене або іде дощ - буде врожай. В цей день свята Воскресіння Господнього ворота у царство небесне відкриті,а той, хто в цей день умре, попаде зразу ж у рай. Вважається великим гріхом, не вітатися в цей день навіть з ворогом...

Великодневі родзинки:

 

Останній тиждень Великого посту називається чистим. Найважливішим днем цього тижня є четвер. який називається чистим, святим, страсним або живим.

Чистий четвер  - день весняного очищення. Ще вдосвіта, до схід сонця селяни "чистили" комору, подвір'я,хату - все мало бути по-святковому прибраним. Вважалося, що з цього часуй до кінця Великодня велику очисну силу має вода.

В Україні побутує повір'я, що в "чистий" четвер, до світанку ворон носить із гнізда своїх дітей купатися в річці. Той хто скупається раніша за пташенят ворона, той буде здоровий впродовж цілого року. В "чистий" четвер стригли дітей - щоб волосся не лізло та щоб голова не боліла.

Страсна п'ятниця. У цей день, як і взагалі, останні три дні страсного тижня, не готували обіду, задовольняючись хлібом, капустою, огірками. Ні шити, ні прясти в цей день не можна. Вважається великим гріхом рубати дерева або що-небудь тесати сокирою. У давнину в селах у Страсну п'ятницю виконували лише дві роботи: пекли паски та садили розсаду капусти.

Великодня субота. У Великодню суботу готують крашанки. Згідно з народними віруваннями, крашанки потрібно готувати в суботу тому, що яйця, пофарбовані у п'ятницю, швидко псуються, а бувши зроблені в суботу, вони зберігаються впродовж усіх свят. Яйце як символ життя і розфарбоване на червоно, жовто - як символ оновленого життя здавна  вшановували багато народів.

Познайомтеся с різноманітними матеріалами про Великдень

на нашій тематичній поличці.

"Я писанка - красуня, вся і рисках і квітках

Красу митців несу я, їх славлячи в віках"

                                                                    О. Олесь

Христос Воскрес! Воістину Воскрес!

Зі святом!!!

"Пам'ятаємо..." 26.04.2024 День Чорнобильської трагедії

 

"Можливо, я колись прощу, але забути це не вдасться;

Біда забрала в мене щастя радіти теплому дощу..."

                                                        Ганна Чубач

На 25 квітня 1986 року була запланована зупинка 4-го енергоблоку Чорнобильської АЕС для чергового планово-попереджувального ремонту. 

О 1:23:04 почався експеримент. В 1:23:38 був зареєстрований сигнал аварійного захисту АЗ-5 від натискання кнопки на пульту оператора.

І до 01:23:47 в суботу 26 квітня 1986 року на 4-му енергоблоці Чорнобильської АЕС стався вибух, який повністю зруйнував реактор. Будівля енергоблоку частково обвалилася, при цьому загинули двоє людей - оператор ГЦН (головних циркуляційних насосів)  Валерій Ходемчук ( тіло не знайдено, завалено уламками двох 130-тонних барабан-сепараторів) і співробітник пусконалагоджувального підприємства Володимир Шашенок ( помер від перелому хребта і численних опіків о 6:00 а Прип'ятській медчастині 26 квітня).

У різних приміщеннях і на даху почалася пожежа. В результаті аварії стався викид в навколишнє середовище радіоактивних речовин, в тому числі ізотопів  урану, плутонію, йоду-131 (період напіврозпаду - 8 днів); 

цезію-134 ( період напіврозпаду - 2 роки); 

цезію-137 ( період напіврозпаду - 30 років);

 стронцію-90 (період напіврозпаду - 28,8 років).

О 01:23 ночі на пульт чергового ВПЛ-2 з охорони ЧАЕС надійшов сигнал про загоряння. До станції виїхав черговий караул пожежної частини, який очолював лейтенант Володимир Правик. З Прип'яті на допомогу виїхав караул міської пожежної частини, який очолював Віктор Кібенок...

Із засобів захисту у пожежних були тільки брезентова роба, рукавиці, каска... Близько 4 години ранку пожежу локалізували на даху машинної зали, а до 6 години ранку загасили.

Приблизно до 2 години ночі з'явилися перші уражені із числа пожежних. У них стали проявлятися слабкість, блювання, "ядерна засмага". 27 квітня першу групу постраждалих з  28 осіб відправили літаком до Москви, в 6-у радіологічну лікарню.

Після оцінки масштабів радіоактивного  забруднення стало зрозуміло, що буде потрібна евакуація населення...

Було встановлено зону відчуження Чорнобильської АЕС. Було визначено три контрольовані території: 

- особлива зона ( безпосередньо проммайданчик ЧАЕС);

- 10-кілометрова зона;

-30 кілометрова зона.

10-кілометрова зона.

Прип'ять - покинуте місто в Київській області України. Розташоване в 2 км від ЧАЕС. Відстань до Києва - 94 км.

Буряківка - невелике покинуте село у 12 км від ЧАЕС.

Лелів - покинуте село Чорнобильського району, знаходиться у 9 км від ЧАЕС.

Копачі - занедбане село в Іванківському районі. Входить до 10-кілометрової чорнобильської зони відчуження.

Янів - покинуте село в Київській області, входить до складу зони відчуження ЧАЕС.

Бенівка - покинуте село Іванківського району, знаходиться на відстані 10 км від ЧАЕС.

Городчан - покинуте село Іванківського району, розташоване у 15 км.від ЧАЕС.

Коцюбинське - покинуте село Чорнобильського району, знаходиться приблизно у 12 км від ЧАЕС.

Кошівка - покинуте село Чорнобильського району, знаходиться 1 12 км від ЧАЕС.

Красне - покинуте село Чорнобильського району, розташоване у 6 км від ЧАЕС.

Крива гора - покинуте село Чорнобильського району, розташоване у 6 км від ЧАЕС.

Ладижичі - покинуте село Чорнобильського району, знаходиться у 24 км від ЧАЕС.

Машеве - покинуте село Чорнобильського району, розташоване у 9 км від ЧАЕС.

Новошепеличі - покинуте село Чорнобильського  району, розташоване у 5 км від ЧАЕС.

Річиця - покинуте село Чорнобильського району, знаходиться у 17 км від ЧАЕС.

Старолісся - покинуте село Чорнобильського району, знаходиться у 8 км від ЧАЕС.

Товстий ліс - покинуте село в Київській області, розташоване за 32 км від м. Чорнобиль.

Усів - покинуте село Чорнобильського району, розташоване у 10 км від ЧАЕС

Чапаївка - покинуте село Чорнобильського району, знаходиться у 15 км від ЧАЕС.

Чистогалівка -  покинуте село Чорнобильського району, знаходиться у 6 км від ЧАЕС.

                                                                                                    30-кілометрова зона.

Чорнобиль -покинуте місто на півночі України.Розташоване місто в 18 км на південний схід від ЧАЕС.

Андріївка - покинуте село Чорнобильського району, знаходиться приблизно у 29 км від ЧАЕС.

Бобер - покинуте село Поліського району, розташоване у 50 км від ЧАЕС.

Буда - покинуте село Чорнобильського району, знаходиться у 22 км від ЧАЕС.

Бички - покинуте село Чорнобильського району, знаходиться приблизно у 24 км від ЧАЕС.

Варовичі - покинуте село Поліського району, знаходиться приблизно у 40 км від ЧАЕС.

Весняне - покинуте село Поліського району, розташоване у 46 км від ЧАЕС.

Вільча - покинуте селище міського типу Поліського району, знаходиться у 6 км від ЧАЕС .

Глинка - покинуте село Чорнобильського району, знаходиться у 21 км від ЧАЕС.

Городище - покинуте село Чорнобильського району, знаходиться у 35 км від ЧАЕС.

Денисовичі - покинуте село Чорнобильського району, знаходиться у 35 км від ЧАЕС.

Діброва - покинуте село Поліського району, знаходиться у 30 км від ЧАЕС.

Довгий Ліс - покинуте село Народичського району, розташоване у 57 км. від ЧАЕС.

Журба - покинуте село Овручівського району, знаходиться у 68 км від ЧАЕС.

Залісся - покинуте село Чорнобильського району, знаходиться у 16 км від ЧАЕС.

Замошня -  покинуте село Чорнобильського району, знаходиться у 23 км від ЧАЕС.

Запілля - покинуте село Чорнобильського району, знаходиться у 15 км від ЧАЕС.

Іванівка - покинуте село Чорнобильського району, знаходиться у 18 км від ЧАЕС.

Іловиця - покинуте село Чорнобильського району, розташоване у 23 км від ЧАЕС.

Кам'янка - покинуте село Чорнобильського району, знаходиться у 26 км  від ЧАЕС.

Корогод - покинуте село Чорнобильського району, знаходиться у 15 км від ЧАЕС.

Куповате - покинуте село Чорнобильського району, знаходиться у 30 км. від ЧАЕС.

Липські Романи - покинуте село Овручського району, знаходиться у 72 км від ЧАЕС.

Луб'янка -  покинуте село Поліського району, знаходиться у 25 км від ЧАЕС.

Мартиновичі - покинуте село Поліського району, знаходиться у 35 км від ЧАЕС.

Нова Красниця - покинуте село Чорнобильського району, знаходиться у 17 км від ЧАЕС.

Нове Шарне - покинуте село Народичського району, знаходиться у 66 км від ЧАЕС.

Новий Мир - покинуте село Поліського району - знаходиться у 35 км від ЧАЕС.

Роз'їждже - покинуте село Чорнобильського району, знаходиться у 18 км від ЧАЕС.

Рудня-Вересня - покинуте село Чорнобильського району, знаходиться у 21 км від ЧАЕС.

Стара Красниця - покинуте село Чорнобильського району, знаходиться у 18 км від ЧАЕС.

Стара Рудня - покинуте село Поліського району, знаходиться у 33 км від ЧАЕС.

Стечанка - покинуте село Чорнобильського району, знаходиться у 15 км від ЧАЕС.

Черевач - покинуте село Чорнобильського району, знаходиться у 22 км від ЧАЕС.

Поліське - покинуте селище міського типу Поліського району, розташоване у 15 км від ЧАЕС.

І ще багато покинутих сіл Чорнобильського, Поліського, Народичського, Овручського районів.....

Це дуже страшне слово - покинуте. Покинуте село, селище міського типу, покинута хата, квартира.... За кожною домівкою - люди, чиїсь мрії, сподівання, плани,  життя... і все це обірвалося у суботу, 26 квітня 1986 року у 01:23:47...

Колись росли тут ягоди й гриби,

Усе цвіло, і люди цим пишались.

Тепер лишень на цвинтарі гроби

і ті будинки, що пусті зостались...

                                                                                           Н. Омельчук

Ми  пропонуємо вам подорож у часі... Підійдіть до нашої виставки, перегляньте книжки та документальні матеріали, відчуйте той час... той весняній квітневий ранок, коли 38 років потому життя  багатьох людей назавжди змінилося....

Пам'ятаємо....

Увага! Оголошення! Увага!

 

Шановні наші користувачі!

 Навчально-науковий інститут права та політології Українського державного університету імені Михайла Драгоманова у березні-червні 2024 року за підтримки Міністерства культури та інформаційної політики України проводить ІІ-й Всеукраїнський конкурс есе та малюнків 

"Я маю право на життя".

Метою Конкурсу є привернення уваги до порушених прав українських дітей і молоді, які постраждали від російської широкомасштабної збройної агресії проти України, розвиток відносин у різних сферах суспільного життя, популяризація європейських цінностей, демократичних принципів, державного устрою.

Конкурс проводиться серед учнів і вихованців 8-11 класів закладів загальної середньої та позашкільної освіти, початкової мистецької освіти, членів дитячих і молодіжних громадських організацій України.

Роботи (малюнки) учасників Конкурсу в строк до 17 червня 2024 року надсилаються поштою на адресу:

01054, м. Київ, вул. О. Кониського, 8/14. 9 поверх (Навчально-науковий інститут права і політології УДУ імені Михайла Драгоманова.

Есе учасників можна надсилати на електронну адресу:

nnip@udu.edu.ua.

Підсумки Конкурсу планується підбити у липні 2024 року, а нагородження переможців і призерів відбудеться у вересні 2024 року.

Приймайте участь і вигравайте! Бажаємо успіху!!!

Пам'ятаємо... 20 квітня - День довкілля. 22 квітня Міжнародний день Землі.

 Будь здорова, екологія! 

"Любіть травинку і тваринку,

І сонце завтрашнього дня,

Вечірню в попелі жаринку,

Шляхетну інохідь коня."

                                                                    Володимир Сосюра

Кожна людина є маленькою частиною світу. Все необхідне для життя дає їй природа. Те,що живі організми взаємопов'язані між собою та з довкіллям, люди помітили давно. для вивчення цих зв'язків з'явилася наука "екологія".

Це слово походить від двох грецьких слів "ойкос" - дім, житло" та "логос" - "вчення, наука".

Тобто екологія - це наука про взаємовідносини живих організмів між собою та з навколишнім середовищем.

Екологія також вивчає, який вплив на навколишнє середовище здійснює людина і як зробити так, щоб господарською діяльністю не на наносити природі шкоди.

Довгий час людина не відчувала наслідків своєї діяльності чи не звертала на неї уваги. Проте, виявилось, що шкода, яку вона наносить природі, відгукується і на ній самій.

У "хворій" природі людина і сама хворіє,

Екологія вивчає і зв'язок між станом природи і здоров'ям людини.

Зараз люди вже усвідомлюють свої помилки та намагаються їх виправити, але дуже важко виправляти, ніж передбачувати...

Пропонуємо книжкову виставку "Будь здорова, екологія!"

Читайте, знайомтесь, думайте, як зберегти нашу Землю

Наостанок ми хочемо познайомити вас з нашим внеском у упорядкування  нашого маленького довкілля біля бібліотеки.

Ми висадили два деревця : одну акацію та клен; упорядкували три міні-клумбочки: одну з тюльпанами та нарцисами,  дві засіяли чорнобривцями; а у пеньочку, який залишився після спилювання дерева, посадили барвінок і конвалії (але вони ще дуже маленькі)

"Любіть ви сонце тепле, золоте,

Й волошку синю в полі, що цвіте.

Вишню  кучеряву і рясну вербу.

І, звичайно, річку чисту голубу"

Володимир Сосюра

Нам було дуже приємно отримати поздоровлення з Днем довкілля

 від наших партнерів спецшколи №7, що скористалися  матеріалами  бібліотеки, які отримали по Міжбібліотечному абонементу та провели у себе два заходи:  гру " Така різна планета Земля!"

 

та екологічну бесіду "Моя земля у долонях Турботи"

Дякуємо!!!

До Дня заповідників і національних парків - 18.04 - "Національний природний парк "Голосіївський"

         

        Голосієво - величезна територія на південь від центру Києва.

   Це передусім Голосіївський ліс із украпленням сіл, селищ, хуторів, монастирів і пустиней.

       Назву лісу пояснюють тим, що він ви ріс на колись вільній від насаджень, "голій" території. Існує і інша версія.

      В 1631 році митрополит Петро Могила заклав на півдні Києва перший із відомих в Україні рукотворних парків. З часом його територія злилася з  лісом, який був поруч. 

   У 1957 році на базі вже існуючого лісового масиву було закладено Голосіївський парк, який назвали іменем українського поета Максима Рильського. Парк упорядковував архітектор Вадим Ладний. Для озеленення використовували: тую, граб, ялинку, березу, дуб, клен, бук, акацію, тополь, ялівець.

    У 1960 році Голосіївський парк було оголошено визначною пам'яткою садово-паркового мистецтва загальнодержавного значення.

         Всю площу парку, а це 140 га займають дерева та озера. Родзинкою парку є каскад з чотирьох  ставків. Перший з них знаходиться справа від пам'ятника Максиму Рильському. Цей ставок користується популярністю у молодих мам з колясками, що має своє пояснення: впродовж його берегів розміщаються дуже зручні асфальтові доріжки, які допомагають безперешкодно пересувати малюка в його "кареті". 

       

    Другий ставок полюбили рибалки, вони з вудочками сидіть на березі або у човні та мають надію щось упіймати.

    Третій ставок окупували дикі качки. Саме до нього водять бабусі та дідусі  своїх онуків, аби навчити їх спілкуватися з природою, підгодовувати  качок і спостерігати за ними.

    Останній ставок розташований на другому кінці парку,  недалеко відж вулиці Максима рильського. Він найбільший. На його березі є станція прокату човнів і катамаранів, кафе, дитячий майданчик. Це місце особливо подобається закоханим...

       Є ще одна таємниця у Голосіївському лісі, а точніше у тамтешній  пустині, яка залучає паломників з різних міст і навіть країн.

        У кінці 80-х років там оселилася пустельниця - матуся Аліпія. Вона зреклася світової марноти та всіх благ цивілізації і оселилася... у дуплі величезного дерева. Легенда оповідає, що вона вміла розмовляти з квітками, птахами, тваринами та лікувала молитвами. Тому через деякий час пустинь стала дуже жвавим місцем - багато людей йшли до  целительки  за благословінням.

        

    Коли Аліпія померла, її чомусь поховали на Лісовому кладовищі. Але і там до її могили йшли сотні прочан. В решті решт  вдячні кияни вирішили перепоховати її тіло в Голосієво. Отже Аліпия знову повернулася в пустинь....

    

    Багато таємниць ховає у собі Голосієво. Вікові дуби могли б багато розповісти цікавих історій та легенд. Відкрийте для себе це чудове місце, полюбіть його, бережіть його...

                                                                

                                                                                                                    

                                                                                                                                 

Будьте пильними та обережними!

 

Сьогодні, 12 квітня 2024 року у актовому залі Голосіївської РДА відбувся захід з попередження населення про вибухову небезпеку.

Представники тероборони та викладач військової кафедри НУБіП продемонстрували види вибухових пристроїв, якими рашка забруднює нашу землю.

Комплекс знань та умінь забезпечать і збережуть життя та здоров'я в забруднених районах вибухонебезпечними предметами.

Бібліотека " по свіжих слідах" вирішила створити "Куточок безпеки" де можна познайомитися  з відповідними матеріалами і перечитати вже відомі часописи.

"Куточок безпеки" на старшому відділі

"Куточок безпеки" на молодшому відділі.

Будьте пильними, обережними, розумними!

12.04 - Всесвітній день авіації і космонавтики - Герої зоряних доріг

 

Українська земля дуже багата на таланти. Чимало видатних людей з України внесли значний вклад в процес становлення та розвиток авіації в світі. Спадок, який залишили нам українські генії, робить галузь літакобудування України сьогодні однією з найдосконаліших у світі.

А чи знали ви, що:

    Перший аероклуб в Україні офіційно зареєстрований на початку 1908 р. в        Одесі.

    Перше товариство повітроплавства було створене 1909 р. в Києві.

    Перший цивільний дирижабль збудував у 1911 р. інженер-конструктор Ф.         Андрес у Києві.

    Першим літаком в Україні, керованим людиною, був біплан "Кудашев-1",,       створений  професором Київського політехнічного інституту О. Кудашевим        у 1910 р.

    Перший гелікоптер збудував  у Києві в 1909 р. винахідник і                                   авіаконструктор     І. Сікорський

    Першу в історії авіації "мертву петлю", одну з найскладніших фігур                     пілотажу     виконав П. Нестеров у 1913 р. над Києвом.

    Найстарішим з існуючих літовищ, ймовірно, є аеропорт "Жуляни" 1924р.

   Найбільший аеропорт в Україні побудовано в Борисполі за 35 км від Києва     в 1964 р.

 Найбільший в світі літак "Мрія" (АН-225), створений у київському             конструкторському бюро ім. Антонова. цей транспортний літак має розмір         крил 88 м. З вантажем 200 т він може подолати відстань у 45 тис. км зі                швидкістю 700-850 км/год.

                      

 Чудовий витвір технічної думки українських авіаторів  було знищено 27 лютого 2022 року рашистами.  Можна знищити метал, та  не Мрію.

 Україна - космічна держава. Багато зробили її вчені щодо розвитку світової космічної галузі. Зокрема, на Південному машинобудівному заводі в Дніпрі сконструйовано і виготовлено понад 400 штучних супутників землі. Великий внесок в освоєння космічного простору зробили такі видатні вчені країни, як С. Корольов, В. Челомей, М. Янгель, Ю. Кондратюк, В. Уткін.

Двоє наших співвітчизників  побували у космосі.

У далекому 1962 році на кораблі "Восток-3" здійснили свій перший  космічний політ льотчики-космонавти  українець Павло Попович та чуваш Андріян Ніколаєв.

 

І тоді вперше космос почув українську пісню "Дивлюсь я на небо, та й думку гадаю", яку на прохання Сергія Корольова заспівав Павло Романович.

Вдруге, холодні зірки почули українською "Пісню про рушник", 

запис якої взяв з собою перший космонавт вже Незалежної України 

Леонід  Каденюк

Двоє маленьких хлопчиків , один з містечка Узин, що на Київщині, інший - з села Клішківці, що на Буковині  завдяки наполегливості та сміливості виросли у перших космонавтів України.

Історія знає чимало видатних і талановитих українців, що зробили значний  внесок внесок у розвиток науки, мистецтва, літератури....

Кожен з них вплинув на Україну та світ своїми вчинками, працею, думками, відкриттями та дослідженнями....

А все починається з дитинства, з дитячих мрій та бажань.

Недарма улюбленої фразою Леоніда Каденюка була :

 " Життя людини повинне починатися з мрії".