середа, 23 листопада 2022 р.

Голодомор - жива пам'ять. 26.11.22 День пам'яті жертва Голодомору.

 "Вся історія відносин між Москвою та Україною протягом більш як 250 літ з моменту злуки цих двох держав є планомірне, безоглядне, нахабне нищення української нації всілякими способами"

(В. Винниченко "Відродження нації" Київ-Відень, 1920 р.)


Голод розглядався керівництвом СРСР як інструмент придушення національного опору. Особливо виразно це проявилося у постанові ЦК ВКП(б) і РНК СРСР "Про хлібозаготівлі на Україні, Північному Кавказі в Західній області", прийнятій 14 грудня 1932 року, коли політика терору голодом уже набувала характеру геноциду.У цьому документі, попри назву, значна увага приділяється питанням "правильного проведення українізації", що означало, зокрема, ліквідацію українських шкіл на Кубані і масове переслідування української інтелігенції.

Голод в Україні в 1932-1933 роках не був спричинений неврожаєм або посухою. Хліб в Україні був. Радянський уряд масово продавав зерно за кордон. В Україні на повну потужність працювали спиртові заводи, переробляючи дорогоцінне зерно і картоплю на спирт і горілку, які також транспортувалися.

У 1932 році з України за кордон експортували 75 млн. тон зерна, у 1933 році - 1,68 млн. тон. Така кількість зерна цілком могла урятувати людей, що голодували. 

Жертви Голодомору обчислюються мільйонами. За оцінками істориків і демографів, кількість прямих і непрямих втрат населення України становить понад 10 млн. осіб. Втілення політики тоталітарного режиму досягло апогею взимку і навесні 1933 року, коли щоденно від голоду гинули десятки тисяч ні в чому не винних людей. Жахіттям Голодомору була надзвичайно велика смертність серед дітей. У багатьох районах у вересні 1933 року за шкільні парти не сіло майже дві третини учнів. Смертність серед дітей становить понад 50 % від усіх померлих від голоду. За неповними даними кількість дітей шкільного віку за три голодні роки зменшилась на 1 071 000 осіб. Лише на Київщині наприкінці травня 1933 року зафіксовано близько 333 000 бездомних дітей.

Організатори геноциду.

" Якщо не візьмемося зараз же за виправлення становища на Україні, Україну можемо втратити... так далі тривати не може..."

Сталін лист Кагановичу 11 серпня 1932 р.

"Питання зараз стоїть так: буде в нас хліб - буде радянська влада. Не буде хліба - радянська влада загине. А хто зараз має хліб? Реакційний радянський мужик...Він не віддасть нам хліб добровільно. Його треба забрати..."

Молотов 1932 р.

"Між селянами і нашою владою ведеться жорстока боротьба, це боротьба на смерть. Голод довів їм, хто тут господар. Це коштувало мільйонів життів, але колгоспна система існуватиме завджи. Ми виграли війну....

Хатаєвич 

"Селянин приймає нову тактику...Він хоче згноїти зерно, щоб задушити радянський уряд кістлявою рукою голоду. Але ворог прорахувався. Ми покажемо йому, що таке голод. Ви мусите зібрати все до останньої зернини..."

Косіор

Десятки років Україну змушували мовчати про цю трагедію. Нам наказували забути про наших близьких  яких знищили голодом, забути з якого ми роду. Сьогодні ми маємо можливість повернути собі частину власної історії.

 В бібліотеці постійно діє Куточок пам'яті де ви зможете ознайомитися з матеріалами жахливіших сторінок нашої історії.










Запали свічку 26 листопада на згадку про мільйони тих, чиї душі поневірялися у темряві забуття...









Немає коментарів:

Дописати коментар