вівторок, 11 березня 2014 р.

Шевченківський березень в бібліотеці

 Березень місяць – особливий. Саме в березні  український народ вшановує пам’ять  людини, яка є уособленням душі українського народу – Тараса Шевченка.Генія неможливо збагнути. Його можна відчути, наблизитися до нього, спілкуватися з ним. Тарас Шевченко – саме з тих співрозмовників, що не набридають. І кожний читач у рядках «Кобзаря» знаходить відповідь на пекучі питання свого часу.
До цієї дати  колектив бібліотеки підготували:
Книжкову виставку «Найщиріший голос України»
Провели:

  • Презентацію мультимедійних дисків  з творами Т. Шевченка «Шевченко – голос душі народу, його крик, сльози, стогін і разом з ти поклик гніву» ( Б. Нушич)
  • Літературний дайджест « «Тарас Шевченко ! Досить було однієї людини, щоб урятувати цілу націю» ( Остап Вишня)
  • Коментоване читання «Образ українського дитинства»
  • Голосні читання «Тарасові слова – то правда жива».

«Найщиріший голос України»

«Тарасові слова – то правда жива»

«Я буду слухати Шевченка»

«Голос душі українського народу»

«Образ українського дитинства»

P.S. Нащадки Шевченка.

 Ці вірші були опубліковані в газеті Дзеркало тижня 1 березня 2014 р. № 7(153)

            Гадаєш ти мене образив,
                        Коли бандерівцем назвав ?
            Скажу тобі на це одразу –
            Я ним не був! Тепер вже став !
            Сприймаю це, як нагороду!
            Звання, присвоєне за те,
            Що сином став свого народу,
            Любові почуття святе !
            Люблю безмежно рідний край,
            Цю чарівну, магічну мову,
            Дарований Всевишнім  рай,
            Красу дівочу чорноброву.
            Люблю за щирість і за спів,
            Шалені ночі соловїні,
            Коли бракує навіть слів,
            Освідчитися Україні !
            А ти мене за цю любов
            Оскаженіло ненавидиш.
            Не я до тебе! Ти прийшов,
            На мою землю і тут гидиш!
            Іди подальше від гріха,
            Моє терпіння не безмежне
            Нехай святиться у віках
            В борні здобута НЕЗАЛЕЖНІСТЬ !

                                                           Максим Вересюк.
***

            Ах, Іван Алексеевич, Иван Алексеевич!
            Окаянные дни возвращаются снова.
            Пожинаем мы то, что когда-то посеяли.
            Все запомнят Год  Лошади, потерявшей подкову.

            Все запомнят огонь и кровавые игрища
            Посредине Европы, нарядной и сонной,
            Посредине планеты, теряющей силищу
            На дороге от  храма  к дому умалишенных.

            Ах, Иван Алексеевич, в Ваших «Темных аллеях»
            Так прекрасна любовь без печати насилия!
            Сколько нужно еще потерять поколений,
            Чтобы снова чума все вокруг не косила?!

                                                           Ирина Карпинос


СЛАВА  УКАРЇНІ !

Немає коментарів:

Дописати коментар