2025 р. Пам'ятаємо..." М. Носов - людина, яка подарувала дітям Незнайка та його друзів

 

Якщо назвати ім'я Микола Носов, підсвідомість одразу підкаже " Незнайко!" І це не дивно  у бувшому  Союзі було доволі важко знайти дитину ( та, мабуть, і дорослого), який не читав трилогію М. Носова про Незнайка. Цього коротульку ( зростом з огірок) у крислатому капелюсі і штанях кольору канарки обожнювали всі. Саме за те, що він не був "піонером- зразком для всіх". В Незнайці  вирувала спрага життя, спрага відкриттів та здорового хуліганства. Та при цьому Незнайко був добрим малюком. І дітям було приємно ототожнювати себе з таким героєм. Його відразу визнали за свого.

А чи знали ви, шо Незнайко народився у... потягу? 

За свідченнями редактора журналу "Барвінок" ( саме в цьому чудовому  часописі, в лютневому номері за 1953 рік, вперше і вийшов "Незнайко") Василь Воронович: "В купе Микола Носов розмовляв з киянином Богданом Чалим - він тоді був редактором "Барвінка". І Носов розповів Чалому, що давно виношує історію про маленький народ, який живе в казковій країні. Але все не  наважується. І тоді Богдан Чалий сказав:" Як тільки ти приїдеш додому ( письменник їхав в Ірпінь провідати родичів), сідаєш за стіл і починаєш писати. Я буду  друкувати тебе у себе в журналі".  так воно і вийшло. Перші глави "Незнайка" були написані в Ірпіні. Зовнішність Незнайка письменник змалював зі свого сина Петра, дещо і з себе: любов до капелюхів і  вміння  вигадувати. А назва Квіткового міста - відсилка до Квіткової вулиці в Ірпіні, де письменник провів своє дитинство.

.

А ви знали, що Микола Носов - киянин? Він тут народився і вчився. У Києві до сих пір існує будинок у якому він "гриз граніт науки"- тодішня гімназія Стельмашенко (Рильський провулок, 10) прийшлося Носову навчатися і в школі, яка займала бувше Реальне училище (Велика Житомирська,2 - тепер  будинок Дипломатичної академії). А також в Художньому інституті 

(Вознесенський узвіз , 29 ( бувша вул. Смірнова-Ласточкіна), в якому Микола Носов займався фото справою.

В місті до сих пір існує особняк, в якому сім'ї Носових після революції виділили частину бувшої генеральської квартири. Це симпатичний п'ятиповерховий будиночок на вул. Саксаганського під №84-86. Та на ньому до сих пір немає меморіальної  таблички.

Одразу після новорічних канікул до нас завітала збірна група  гімназії № 179. І бібліотека познайомила дітлахів з улюбленим героєм їхніх бабусь і дідусів.