"Під морозним вітром - біла тризна.." Маланюк Е.

Наша тематична поличка

 

Ще юнаки, ще майже діти,

А навкруги і смерть, і кров.

"На порох стерти, перебити!" —

Іде на Київ Муравйов.

Полків його не зупинити,

Та рано тішаться кати:

Коли стають до зброї діти,

Народ цей — не перемогти!

М. Луків

Крути - це не тільки невеличка залізнична станція між Бахмачем і Ніжином, це ще й славна героїчна сторінка історії.

 

На проголошення Центральною Радою 22 січня 1918 року Української Народної Республіки більшовицька Росія відповіла нахабною збройною агресією, і вже 29 січня на кордонах України з'явились більшовицькі орди, якими керував Антонов-Овсієнко, а на чолі окремих армій були Єгоров, Березін, Кудинський і відомий, як чорний каратель підполковник Муравйов. Саме Муравйов з шеститисячною ордою, озвірілих від крові і горілки більшовицьких матросів, рвався до серця України - Києва. Але супроти орди під Крутами живою стіною стали юні лицарі і студенти університету Святого Володимира, гімназисти військової школи Богдана хмельницького і кілька січових стрільців. 

29 січня 1918 року був не рівний і жорстокий бій. майже всі юні герої загинули, адже ординців було в десятеро більше. 

Опір під Крутами стримав на кілька днів захоплення Києва окупантами, що сприяло успішному укладанню Берестейського договору. Не меншим було моральне значення бою. Він показав всьому світову, яку силу має любов до України. А ще Крути дали урок: до оборони власної держави потрібно готуватись добре, по-справжньому, дбаючи про боєздатність армії, недоступність кордонів.

Над ними схилилося прапором небо,

І вся Україна в жалобі-журбі,

Їх рідна земля пригорнула до себе,

Немов немовлят до грудей матері.

Любов’ю серця в них налиті по вінця

До рідного люду, до краю свого —

Хай б’ються у грудях усіх українців,

Як Пісня життя і найвища Любов.

В.Письменний 

Пам'ятаємо про Крути...