2025 рік. Указ Президента України В. Зеленського про День захисту дітей

 

Президент України Володимир Зеленський підписав указ, який переносить святкування Дня захисту дітей в Україні на 20 листопада замість 1 червня.

Він зазначив, що саме 20 листопада, у 1959 році було ухвалено Декларацію прав дитини, а в 1989 році - Конвенцію ООН про права дитини. Відтак цей указ переноситть святкування Дня захисту дітей на 20 листопада відповідно до світовихї стандартів.

Отже, до зустрічі в листпаді!

2025 р. "Пам'ятаємо... 1 червя - Міжнарожний день захисту дітей .Розберемося в собі, щоб зрозуміти дитину.

 Не виховуйте дітей, все одно вони будуть схожі на вас. 

Виховуйте себе.

Шановні дорослі, наші мами і тата, бабусі та дідусі ці рекомендації для вас. Колектив бібліотеки вирішив, що вам буде цікаво ознайомитися з інформацією, яку ми підготували для вас.

Вмійте говорити, слухати і чути. 

Дорослі, не обкрадайте своїх дітей! Тепло, ласка, щирі позитивні емоції, тепле відверте спілкування, обіймашки... + чітко окреслені рамки, правила поведінки та межі відповідальності дитини відповідно до її віку.

А головне:  треба любити свою дитину, поважати її, розуміти і захищати...

2025 р. "Пам'ятаємо... Національний тиждень безбар'єності в Україні з 19 по 25 травня. "Усі ми різні, але рівні"

 

Інформація для роздумів: прочитай, поміркуй!

Ви не думали про те, скільки чудових картин, книг, віршів було створено людьми з інвалідністю ?

Наш мозок фізіологічно розчеплений на дві половинки, наче волоський горіх. Ліва половинка відповідає за логіку, мову, обчислювання і розум. Саме цю половинку люди сприймають, як своє неповторне "Я". Це - свідома, раціональна, щоденна основа нашої реальності.

Права половинка нашого мозку - це центр нашої інтуїції, наших емоцій, здатність проникнути в суть явищ і розпізнати образи нашої підсвідомості.

Наша ліва півкуля - вчений. Наша права півкуля - художник. Люди вибудовують своє життя лівою півкулею свого мозку. І лише від сильного болю, жахливого розпачу або тяжкої хвороби їх підсвідомість може "випливти" на поверхню.

Коли людина травмована, хвора, пригнічена або уболіває за когось, права півкуля може на миттєвість, як спалах, отримати найвищу досконалість і дати людині доступ до божественного натхнення...

Ось тільки деякі імена людей з  інвалідністю:

Леся Українка - війна тіла і духу. Ніжна, тендітна, слабка, але дуже мужня і сильна духом. Вона не дозволили долі розчавити себе. Вона піднялася над своїм часом, над своєю похмурою епохою, над своїм болем. Міцне духовне здоров'я кипіло в її поезії мужністю, нескореністю, любов'ю...

Аллан Маршал - "Я вмію стрибати через калюжі". Письменник, якого важка хвороба в ранньому дитинстві лишила можливості ходити. Він - один з  тих щасливих письменників, який своїми книгами, статтями, публічними лекціями, рефератами, виступами, всім своїм нелегким життям допоміг багатьом відчути впевнеість у своїх силах, відчути радість буття, знайти своє місце у житті...

Леонардо да Вінчі - геній, що страждав на ДЦП. Він кульгав на праву ногу і не міг повноцінно користуватися правою рукою, тому писав і малював лівою...

Бетховен - велика людина з порушенням слуху. Проблеми  з'явилися у композитора в 28 років, та це не завадило створенню визначних музичних шедеврів...

Андре Бочеллі - сліпий співак з найкращим голосом у світі. Не дивлячись на порушення зору став одним з кращих голосів сучасної опери і поп-музики...

Анрі де Тулуз Лотрек-Монфра, граф - французький живописець, постімпресіоніст. В дитинстві був дуже хворобливою дитиною, в 14 років зламав обидві ноги і назавжди залишився людиною з інвалідністю (із-зі генетичного захворювання ноги перестали рости).Вирішив присвятити себе живопису. Ніколи не чекав від людей співчуття і сам сміявся над собою, випереджуючи глузування з будь-якого боку...

Франклін Рузвельт - Президент в кріслі колісному.  Він єдина  в історії США людина, яка чотири рази обиралася на пост Президента. Він став , напевно, самим великим Президентом своєї країни в ХХ столітті. Президентом, до кінця свого життя приреченим на крісло колісне...

А ще Крістофер Рів, кіноактор, Стівен Хоккінг, фізик і астрофізик, Володимир Ярець та Стюарт Борем, мандрівники, Рей Юрі, легкоатлет, олімпійський чемпіон...

Конфуцій казав : "Щоб побачити світло, треба відкрити очі" І побачити тих, хто поряд...

Прочитайте  в групі  "Психологічна  скарбничка"  (Facebook) матеріал  Олесі Толкачової.

Ви  усвідомите, що "безбар'єрність - це не про "їх" і "нас"... Це про "МИ"! Про те, як ми тримаємо одне одного!"

В нашій бібліотеці є книга  Оксани Радушинської  " Метелики в крижаних панцирах"- про дівчинку-підлітка, прикуту до крісла колісного після автокатастрофи, яка вчиться відкриватися світові, попри страх  перед людським  несприйняттям.

Ми радимо всім  прочитати цю книжку!

Давайте бачити одне одного не через призму обмежень,

а через призму людяності!

 

2025 р. " Пам'ятаємо..." День Києва - 25 травня -" Великий вальс Міліци Кор'юс"

 

В число прославлених  мелодій всіх часів і народів ввійшов і наспів вальсу 

"Казки Віденського лісу" Йоганна Штрауса. Наспів цей нерозривно пов'язаний з кінематографом. Зі сценою із довоєнного американського фільму "Великий вальс", де Штраусу допомагає озвучити мотив його супутниця Карла Доннер, яку зіграла знаменита Міліца  Кор'юс.

Народилася майбутня виконавиця ролі Карли Доннер у Варшаві в серпні 1909 року. Її батько, швед за походженням, викладав музику, мати  була домогосподаркою. В сім'ї росли чотири донечки - Ніна, Міліца, Тамара і Ганна та син Микола. Дівчатка змалку  були виховані в любові до музики, яку їм передав батько.

Біда підібралася до цієї родини саме з того боку, звідки її не чекали. Серед викладачів був доволі відомий  та талановитий німець-математик. Він часто бував у домі Кор'юс і... закохався у  пані Кор'юс.  Доволі безвинна інтрижка переросла у бурхливий роман. Мати сімейства  наважується на рішучий крок -  син залишається з батьком, а  дочок вона забирає з собою у Київ, де вирішує розпочати нове життя.

Спочатку все було добре. Закохані побралися і сім'я оселилася у невеликій квартирі на території Києво-Печерської лаври. Пройшло декілька років, підросла старша - Ніна. Вона  успадкувала від батька музичний талант, стала хорошим скрипалем. І її взяли в відомий оркестр Натана Рахліна. І ось  саме до  Ніни  вітчим, чоловік пані Корьюс , почав проявляти знаки уваги. Дівчина не відповідала залицяльнику взаємністю і як могла  приховувала від матері  домагання  чоловіка, розуміючи, до якої трагедії це може  привести. Та все ж таки, розв'язка настала. Після несамовитої  сцени  чоловік пані Корьюс кинув її, та дітей без засобів існування та поїхав у Німеччину, де через деякий час прославився як науковець.

А для  пані Корьюс та її дівчат настали важкі часи. Після втечі "математика" матір з доньками жили тільки на заробіток Ніни. А через деякий час час допомагати сім'ї стала і Міліца - у неї  відкрився чудовий голос, і талановиту дівчину взяли у популярні капелу  "Думка", якою керував Нестор Городовенко. Приміщення для репетицій було в будинку  Родзянко, вул. Ярославів Вал, 14-а.  Капела "Думка"  користувалася ним до 1980 року.

 У 1927-1928 роках капела була учасницею багатьох  концертів по всій Україні та за її межами. До речі  мандрівний характер співаків відображено у самій назві колективу: "Думка"  означає "Державна Українська Мандрівна КАпела". В березні 1927 року юна співачка прийняла участь у концерті пам'яті Тараса Шевченка.

Отже, незрівняне, блискуче сопрано Міліци Кор'юс сформувалося і вперше прозвучало у Києві.

Одного разу пані Кор'юс отримала листа від свого першого чоловіка. Він писав, що знає про її негаразди, про те, як їм важко матеріально , і  запропонував прислати йому одну  із дочок, щоб він міг дати їй хорошу освіту. На сімейній раді вибрали Міліцу. Вона поїхала до батька, який жив разом з сином у Таллінні. 

І дуже скоро київська родина почала отримувати афіші з написами "Сьогодні співає Міліца Кор'юс. У Таллінні співачка вийшла заміж. Її обранцем став багатий німецький аристократ, барон Гуго Фельц, з яким Міліца переїхала до Німеччини. Саме тут розквіт  талант оперної діви. Вистави, концерти в Магдебурзі, сцени Відня та Берліна принесли їй шалений успіх. І в 1937 році Міліцу Корьюс запросили до Голлівуду для  участі у  романтичному музичному фільмі  присвяченому  Йоганну Штраусу.

Режисер фільму Жульєн Дювівьє пішов на всі вимоги чоловіка Міліци, який  поставив ряд умов: ніяких сумнівних сцен, постійний нагляд за знімальним процесом, і всі коштовності, які сяють на  Карлі Доннер у фільмі - справжні. Барон не міг допустити, щоб його дружина  знімалася в звичайній біжутерії.

Роль віденської оперної прими Карли Доннер стала для Міліци зоряним часом. В історії світового кіно назавжди залишилася  блискуча зіграна нею з Фернаном Граве (Штраус) і Крістіаном Рабом (фурман) сцена у Віденському лісі...

Ранок, Йоганн і Карла прокинулись в екіпажі після  бурхливих подій вчорашнього дня - участь у народному повстанні, втеча з-під варти....І ось тепер спокійний проїзд лісовою дорогою, і з цокоту копит, стуку коліс, пташиних співів, звуків поштарського ріжка народжується лейтмотив "Казок Віденського лісу"...

У рік виходу "Великого вальсу" на екран тридцятилітня Міліца Кор'юс була у розквіті своєї краси і таланту. Обожнювана

 жінка, мама двох дітей, вона була задоволена своїм життям, про це вона писала своїм рідним сестрам і матері. А коли дізналася  про шалений успіх фільму, збиралася приїхати до них саме в те літо, але почалася війна...

В голодному Ленінграді під час блокади загинули її мати та Тамара. Життя красуні Ніни склалося не дуже вдало: тяжке заміжжя і швидка смерть. (Похована Ніна на Лук'янівському цвинтарі). Інша сестра Аня прожила нічим не примітне життя, як і брат. За іншими джерелами брат загинув у концтаборі...

Міліца Кор'юс померла в Каліфорнії  1980 році від серцевого нападу. Вона назавжди залишилась незрівнянною Карлою Доннер, дивом Віденського лісу. А ми, кияни, можемо представити її зовсім юною дівчинкою, яка поспішає київською вулицею  на урок музики, або співаючою над Дніпром українські пісні..

Пішли з життя всі актори знаменитого фільму. Все, що пов'язане з ним, стало  легендою, яка нічого не значить для теперішнього покоління, якби не рулон сірої кіношної стрічки в жерстяній коробці з написом "Великий вальс". Та гасне світло в залі. І все починається спочатку...

"Й залишився назавжди цей вальс із кіно. 

Це було недавно, це було давно..."

2025 р. "Пам'ятаємо..." 21 травня - День Міжнаціональної злагоди і культурного розмаїття,

 

Єдність у розмаїтті - основа сильної нації.

21 травня ми будемо святкувати День міжнаціональної злагоди і культурного розмаїття.

Цей Закон № 883/2024 президент підписав  27 грудня. 

У своїй промові під час зустрічі з представниками національних спільнот і корінних народів президент підкреслив, що Україна завжди була і залишається багатонаціональною країною, де кожен народ робить свій унікальний внесок у її культуру, розвиток та захист незалежності.

Мета цього свята - зміцнення єдності і злагоди українського народу, утвердження української національної та громадянської ідентичності, сприяння вільному розвитку культурного розмаїття корінних народів і національних меншин України.

Цей день також є даниною поваги до внеску всіх спільнот України у захист державного суверенітету та незалежності, зокрема у протидії агресії з боку росії.

День Міжнародної злагоди і культурного розмаїття -це  про прагнення українців бути разом. Разом - попри різне етнічне походження. Разом боронити свою країну і відновлювати її.

З давніх часів Україна відкриває своє серце і душу всім, хто завітав з  миром на її землю або ж оселився тут назавжди.

Сьогодні населення України багатонаціональне:

за даними останнього офіційного  Всеукраїнського перепису населення, на території країни проживають представники понад 130  національностей .

Нацменшини становлять близько 20 % населення України (Укрінформ).

Всі живуть у злагоді й пошані, не втрачаючи своїх традицій, звичаїв, обрядів. 

 

Наша бібліотека також відгукнулася на появу нового свята. І ми вирішили познайомити наших читачів  з казками, які останнім часом не дуже користувалися попитом. Але читачі, які були прихильниками  найкращих казок народів національних меншин, назавжди залишилися їхніми шанувальниками.

Не знайдеться на світі людини, яка  не мандрувала б чарівною країною казки. Багато хто рушив до неї- дивовижної, таємничої, доброї, мудрої і справедливої - ще крихітним малям, міцно вхопивши за руку свою бабусю чи дідуся, татка чи маму. 

Один лиш маленький крок ступити - і ось вони:

Фет-Фрумос, Василик Зелений, Сусамбіл, Оксюн-ооя, Караджа-батир, Красуня Кункей, Хоробрий Азмун,

Йонукас , Егле, Лукошюкас, Бахтіяр, Малик-Махмед, Фархад і Ширін...

Але все це -  тільки початок, лише один куточок безмірно великого, різноманітного казкового світу багатомовної національної  сім'ї  народів України.

На старшому відділі бібліотеки познайомтесь з творами письменників національних меншин України "Єдність у розмаїтті - основа сильної нації".

А тепер повернемося до реальності. У нас війна. Жорстока, кривава несправедлива. Війна, яка відібрала життя не тільки у воїнів, але і у цивільного населення, дітей - нашого  майбутнього.

І поряд з нашими воїнами пліч-о-пліч стоять:

білоруський полк ім. Кастуся Калиновскького ;

батальйон ім. Джохара Дудаєва, батальйон ім. Шейха Мансура, батальйон ім. Хамзата Гелаєва; 

добровольчий батальйон ім. Імама Шаміля;

грузинський Національний  Легіон;

добровольчий батальйон "Крим";

добровольці з Азербайджану, Казахстану, Латвії, Естонії...

Захищаючи Ірпінь, загинув український актор Паша Лі. Ахмет Сеїтаблаєв, український кінорежисер, - не тільки боєць територіальної оборони, але й митець, який зняв  цікаві кінофільми, що  не пройшли  непоміченими   та отримали нагороди. Це "Чемпіон з підворіття" (у 2012 році отримав приз "Золотий Дюк" на 3-му Одеському кінофестивалі); "Чужа молитва" ( номінація на "Золоту дзиґу) та   фільм "Хайтарма" ( премія національної спілки кінематографістів України 2014 р.) 

А сонячний Азербайджан допоміг коштами на відбудову лікарні в Ірпіні, яка була повністю зруйнована.

Усі народи, які живуть в Україні, становлять єдину, дружну українську родину!

Єдність у розмаїтті - основа сильної нації!

2025 р. "Пам'ятаємо... 18 травня - День пам'яті жертв політичних репресій." Час повертає імена

 

"Історія надихає. У вас ніколи не опустяться руки, коли ви дізнаєтеся що пережили ваші предки. Натомість , не знати історії означає назавжди лишитися вразливим, без досвіду. Предки платили життям за уроки історії. Було б легковажно не спробувати взяти їх задарма..."

О. Палій 

Право на правду не записане в жодній конституції світу. 

А тим більше воно   й не гарантоване. Та якщо замислитися, без гарантованого права громадянина на правду будь-яке інше право ( свободи слова, совісті, демонстрацій, на працю, на житло тощо) легко і непомітно може виродитися у свою протилежність . Адже писали на брамах сталінських концентраційних таборів карбовані слова Молотова ( Голова Ради народних комісарів СРСР в 1930 - 1941 роках, нарком і міністр закордонних справ 1939-1949, 1953-1956) :" Ми живемо в такий час, коли всі дороги ведуть до комунізму!" І це мільйонами людей сприймалося не як зразок масового тоталітарного божевілля, а як повсякденна норма.

Тематична поличка, яку  колектив бібліотеки вам пропонує, спрямована саме на повернення вам, наші дорослі читачі, цього права на правду - правду про власну історію права на правду  у думках, у діях, у виборі друзів та авторитетів. Вона відкриває одну з найдраматичніших і найповчальніших  сторінок нашої історії, розповідає про сумний шлях українського "відродження" 20-30 років, про геноцид над долями кращих представників інтелігенції України, про  штучно сфабриковані політичні розправи над ними, їх ідеями, працями, прагненнями і мріями.

Ми сподіваємося, що ці книги запам'ятаються вам, зачеплять  за живе.

Бо пройти повз цей трагічний життєвий матеріал неможливо.

2025 р. "Пам'ятаємо..." 15 травня - День вишиванки

 

Посміхайтеся світанку !

Одягайте вишиванки !

Нехай бачить світ і люди -

Україна  є і буде !!!

Зі святом!

2025 рік "Пам'ятаємо..."12.05.25 - 18.08 25 Всеукраїнський тиждень безпеки руху

 

Уроки Світлофора Моргайка.

Правила дорожнього руху повинні знати всі - це основні закони поведінки на вулицях і дорогах. Підкорятися цим правилам і виконувати їх теж повинні всі: машини і люди, дорослі і діти. А все це для того, щоб їздити і ходити по вулицях було безпечно. 

Правило 1.

Переходити вулицю можна там, де позначено пішохідний перехід.

Правило 2.

Переходячи вулицю, треба обов'язково слідкувати на сигналами світлофора.

Червоний - сигнал небезпеки - СТІЙ! ЗУПИНИСЬ!

Жовтий - сигнал УВАГА! ПРИГОТУЙСЯ!

Зелений - ДОРОГА ВІЛЬНА. ІДИ! 

Правило 3.

Твердо пам'ятай: в який би бік від дому ти не йшов, тримайся правої сторони тротуару.

Приходь до бібліотеки, переглянь книжки з безпеки дорожнього руху  на тематичній полиці

На розі вулиць з давніх літ, 

Щоб тут безпечним був прохід,

Машин не стався щоб затор,

Стоїть триокий Світлофор.

А очі в нього дуже різні:

подивиться червоним грізно - 

Стоїть на місті пішохід,

 І транспорт зупиняє хід.

Він блима жовтим: "Стій, малечо, - 

Рух починати небезпечно!"

Всміхається зеленим: "Знай,

Шлях вільний, впевнено рушай".

Вважають діти всі навкруг:

"Цей Світлофор - наш справжній друг!"

ЗНАЙ : НАЙКРАЩИЙ ШЛЯХ ТОЙ, ЩО БЕЗПЕЧНІШИЙ

2025 р. "Пам'ятаємо..." 9 травня - День Європи. "Європейські смаколики. Мандрівка з кондитерами Старого світу"

 

Сидіти за столом усією сім'єю має бути весело. У світі багато різноманітних заманливих страв, які припадуть до смаку кожному члену родини. І сьогодні ми познайомимо вас з деякими смаколиками Європи, тобто помандруємо з вами кондитерськими Старого світу. Отже, починаємо...

Данія. 

Данські булочки - солодкі здобні булочки виготовлені з  листкового тіста і зазвичай покриті глазур'ю. Данці їдять їх в будь який час , та особливо полюбляють з вранішньою кавою зранку.

Франція.

Бланманже - "біла їжа", желе з мигдального чи коров'ячого молока з цукром та желатином. Цей смаколик з'явився у Європі в Середньовіччі, коли кулінари вигадали цей смаколик для  знаті.

Крем-брюле. Десерт з заварного крему. Вперше  згадка про рецепт  з'явилася в книзі шеф-кухаря герцога Орлеанського  "Кухар для короля і богослужіння" в 1691 р. 

Англія.

Йоркширський пудінг - англійська маленька  булочка, яка готується з маленьким англійським секретом, а саме, тісто заливається у невелику форму в якій є розтоплений жир.

Німеччина.

Шварцвальський торт. Складається з шарів шоколадного бісквіта, вишневої начинки та вишневого лікеру. Прикрашається вершками та шоколадною стружкою.

Іспанія. 

Що може бути кращим у прохолодний день, ніж чашка гарячого ароматного какао?  Додайте до нього згущене молоко La lechera - і ви отримаєте справжню насолоду з іспанським характером.

Щвейцарія та Бельгія.

Найвідоміші країни - виробники шоколаду. Фірмовий шоколад Швейцарії - молочний - гладкий батончик  з невеликою кількістю гіркоти.

А Бельгія знаменита саме своїми цукерками праліне та трюфель із високим вмістом какао. Суворий закон 1894 р. регулював склад шоколаду. Він відрізнявся низькою температурою плавлення, тонкою структурою, високим вмістом какао ( min 35 %) щоб запобігти використанню низькоякісних жирів.

Польща.

Мазурки. Багато шаровий торт на основі коржів, начинка з горіхів, фруктів, меду та глазурі. Кожна родина має свій секретний рецепт мазурки, який передається із покоління в покоління.

Зефірки - крихітні рожеві або білі цукерки з  неймовірно ніжним і повітряним смаком. Зроблені з пінної цукрової маси.

Чехія.

Штрудель - ніжний рулет з тіста, практично брат-близнюк австрійського штруделя. Його випікають з яблуками, сиром, маком, горіхами, сухофруктами. Відмінність від класичного австрійського  штрудель роблять із прісного тіста, а чеський - з  листового.

А ще в нашій бібліотеці є цікава книга, яка познайомить вас з рецептами різних страв всього світу. Тож радимо заздалегідь запастися прянощами й налаштуватися на смачні пригоди та мандрівки!

Дослідіть багатство різноманітних страв країн їх походження на святі веселих фактів,  чудових карт і надзвичайних страв. Усередині цієї щедро проілюстрованої книжки  ви також знайдете 13 смачних рецептів з усього світу. Подорожуйте світом кулінарії та насолоджуйтесь приготуванням усією родиною.

"2025 рік "Пам''ятаємо... 8 травня - День пам'яті та примирення у Другій світовій війні - "Не буває чужої війни, як нема і чужого болю..." Н. Кобза

 

8 травня Україна відзначає День пам'яті та примирення у Другій світовій війні. Ми вже не використовуємо термін "Велика Вітчизняна", натомість використовуємо "Друга світова війна". Відповідне рішення в рамках "декомунізації" пакету законів ухвалила Верховна Рада України 9 квітня 2015 року.

Трагедія українського народу в роки Другої світової полягала в тому, що на час початку війни він був розділений між кількома державами. За панування над Україною воювали дві тоталітарні системи (нацисти і комуністи), що однаково не рахувалися з ціною людського життя.

Датою закінчення Другої світової  в Європі вважається 8 травня - цей день скоріше жалобний і носить назву День пам'яті на примирення. 

У росії зберігається традиція святково відзначати День перемоги 9 травня.

За указом Президента України 9 травня - відзначається День Європи, а 8 травня - єдиний День пам'яті та  перемоги над нацизмом у Другій світовій війні.

8 травня ми вшановуємо кожного, хто боровся з нацизмом у Другій світовій війні. Йдеться передусім про пам'ять і вшанування, а не святкові паради, адже війна - це не лише танки, гармати і відновлювальні бої. Війна - це людські страждання й жертви. Саме це лежить в основі днів пам'яті в Європі, вони символізують не тріумф переможців над переможеними, а мають нагадувати про страшну катастрофу і бути застереженням. Найважливішим підсумком  війни має бути не культ перемоги, а вміння цінувати мир і захищати його. 

Тобто європейська модель пам'яті Другої світової : "Ми добре знаємо ціну війні, тому плекаємо мир".

російська пропаганда пропонує  не лише не відчувати смуток в день Перемоги ( 9 травня), а навпаки, радіти цій даті, і саме в росії з'являється ідея не зупинятися на радості, а ще й повторити перемогу, погрожуючи уявному ворогу - "можем повторить".

Палата № 6, черговий пік загострення..."деды воевали", фашисты, бандеровцы, ядерный пепел, "Крымнаш"...

Фальшиві пілотки, фальшива форма, фальшиві ордени, вбрані у фальшиві гімнастьорки діти...

Нам не потрібні перемоги в  майбутньому. Адже ми вже перемогли - приблизно таке світосприйняття плекає  росія в кожному своєму громадянині.

А ми, українці, пам'ятаємо   Харків, Одесу,  Маріуполь, Кривий Ріг, Суми, Охмадит....

Пам'ятаємо наших дітей: Германів, Алін, Ліз, Микит, Микол і багатьох-багатьох інших, яким назавжди 3, 5, 7, 9, 12, 15, 17 років.

Дітей, які були вбити російськими балістичними ракетами, шахедами, російською ненавистю. 

Пам'ятаємо  всіх наших захисників, всіх полеглих, які наближають нашу перемогу.

Український народ - народ-переможець, а не народ-жертва; - сьогодні українці проливають кров за вільну і демократичну Європу: перемога України - запорука стабільності у всьому світі

СЛАВА УКРАЇНІ - ГЕРОЯМ СЛАВА !

СЛАВА НАЦІЇ - СМЕТРИ ВОРОГАМ !

УКРАЇНА  - ПОНАД УСЕ !

Пам'ятаємо ! Перемагаємо!