Презентація книг, присвячених київські опереті
5 липня 1855 року в Парижі на Єлисейських полях відбулася подія, що змусила говорити про себе всю французьку столицю. Того дня Жак Оффенбах на сцені свого театру "Буф Парізьєн" виніс на суд глядача своє музично-комічне ревю "Двоє сліпих. Твір викликав обурення й вибух протесту видавця газети "Фігаро" Генрі Вільмесана, який фінансував Оффенбаха..Вільмесан назвав "мюзикету" грубою, низькопробною, не здатною зацікавити глядача. Проте саме твір "Двоє сліпих" визначив сенсаційний успіх Оффенбаха того вечора.
Паризький критик Жюль Жанен писав: " Люди сміялися, аплодували и кричали так, неначе сталося диво!" Саме ця одноактівка Оффенбаха увійшла в історію масового музичного театру, як родоначальник нового жанру - оперети.
Підкоривши наймелодійніші країни Європи - Францію та Австрію, де оперета в подальшому пустила міцне коріння, ця весела й іскрометна пустунка у 1920 р. в шаленому галопі примчала на терени тогочасного Радянського союзу.
На той час у ХХ сторіччі обличчя оперети значно змінилося. У минулому - виключно комічна, оперета набула рис чуттєвої мелодрами з буфонно-фарсовими елементами.
Новий напрям склався у творчості Ф. Легара - "Весела вдова", "Граф Люксембург", "Циганська любов"; І. Кальмана - ""Принцеса цирку", "Сільва", "Баядера", "Маріца"; Й. Штрауса - "Циганський барон", "Летюча миша", "Ніч у Венеції".
Тривалий час оперета потрапляла під обстріл важкої артилерії критики. Проте новий жанр розвивався і врешті знайшов своє чільне місце на власному майданчику в театральному світі.
До ніг оперети поклали свої таланти - Р. Ролжерс, М. Стрельніков, І. Дунаєвський, О. Рябов, Ю. Мілютін, О. Сандлер, Ш. Лекок, К. Целлер...
На її втілення віддавали свою вроду актриси - найкрасивіші жінки - від легендарної Гортензії Шнейдер до неповторних киянок Катерини Мамикіної, Лідії Запорожцевої, Тамари Тимошко, Валентини Чеменої та багатьх інших служителів оперети..
І ось- у 1934 році вишукана парижанка оперета оселилася у Києві. Доля багатьох творчих колективів окреслена, насамперед, пошуками власного приміщення. Опереті поталанило чи не найбільше, бо вона оселилася в колишньому Троїцькому народному домі, на одній з центральних вулиць м. Києва - Червоноармійській, 53/3 (згодом - Великій Васильківській) , де мешкає й донині. Київська оперета дарує киянам і гостям столиці відчуття справжнього свята, втіленого у яскравих музично-драматичних постановках.
Київська оперета - крок до свята!
BRAVO, L`OPERETTE!
Цікава інформація : Чи знаєте ви, що останнім часом придбати квитки на бажану виставу в улюблений театр дуже проблематично.
В минулі воєнні роки такого не спостерігалося. Про що це говорить ?
Театр живий! Мистецтво живе! Ми живі! Країна жива!
