"Пам'ятаємо... 28.06 2024 День Конституції України"

 "Ми Є. Були і будем ми! Й Вітчизна наша з нами"

                                                                                    Іван Багряний

Кожна людина приходить в цей світ із правами . Заледве ти сповістив про своє народження, а вже маєш право на життя, право на повагу до себе, право на розвиток, право на однакове ставлення, право на власність.

Підростаючи, ти спочатку вчишся тримати голову, сидіти промовляти перші слова, потім складати ці слова в речення, повзати, ходити, а далі - бігати. Щороку ти змінюєшся, й у тебе з'являються нові і нові винятку дитиною! 

Змалечку треба пам'ятати: щоби ніхто не порушував твоїх прав, слід поважати права інших людей....

Можливо ви вперше знайомитеся з із змістом Конституції і зрозумієте, які гарантії особисто вам і вашим батькам як громадянам України дає Основний Закон.

Для того, щоб ви збагнули важливість Дня прийняття Конституції - 28 червня 1996 року, - пройдемося стежками історичного минулого нашого народу, який боровся за власні права...

Існування України як Держави не раз ставало історичним фактом, зафіксованим у писаній формі, зокрема 

в 1-4 Універсалах Української Центральної Ради (1917-1918 рр.);

у Конституції Української Народної Республіки (Статут про державний устрій, права і вольності УНР) від 29 квітня 1918 року;

у прокламаціях Української Національної Ради у Львові 1918 року;

в Акті Соборності України 22 січня 1919 року;

в проголошеній  15 березня 1939 року незалежності Карпатської України і навіть у фальшивому декларуванні суверенності України Конституціями УРСР.

І лише 28 червня 1996 року Українська держава посіла "серед народів світу осібне і рівне становище". 

Точкою відліку конституційного шляху України стала Декларація про державний    суверенітет України, ухвалена Верховною Радою 16 липня 1990 року, 

а через рік - в червні 1991 року - схвалена парламентом і оприлюднена Концепція нової Конституції України, на основі якої Конституційна комісія підготувала проект Конституції. Майже десять проектів Конституції виносилися на розгляд Верховної Ради  України впродовж 1992-1996 рр.

І от в ніч з 27 по 28 червня і прийняли нову Конституцію України.

Конституційна  Ніч висвітлила всі риси українського менталітету: низьке пристосуванство і високий патріотизм, зрадництво і непідкупність, обмежене містечкове мислення одних і державну позицію інших. Та все ж перемогли мудрі і розважливі, ті, хто вірить в Україну та її майбутнє.

Історія дала їм такий шанс...

В бібліотеці відбулася зустріч з нашими користувачами, які завітали до нас під час літніх шкільних канікул. Це було за декілька днів до свята -  Дня  Конституції України, і ми, скориставшись нагодою, провели  "Правовий лікнеп" познайомили наших відвідувачів з основними положеннями головного Закону країни.

"Пам'ятаємо..." 22 червня День скорботи і вшанування пам'яті жертв. Початок Німецько - радянської війни (1941)

 Факти  історії

Друга світова війна (1 вересня 1939 - 2 вересня 1945) - найкривавіший глобальний конфлікт. У ньому загинуло від 50 до 85 млн. людей. 21 місяць цієї війни СРСР і Третій Райх виступали як союзники, а 22 червня 1941 року вступили у військову конфронтацію після порушення нацистами договору про ненапад на радянський союз. 

Для України війта почалася 1 вересня 1939 року з нападу нацистської Німеччини на Польщу. Того дня німецька військова авіація бомбардувала Львів та інші міста. Від 17 вересня учасником Другої світової на боці Німеччини став Радянський  Союз. Внаслідок переділу Центральної та Східної Європи між нацистами і комуністами до складу Радянського Союзу в 1939 році були включені території Західної України та Західної Білорусії, а в 1940 році - країни Балтії, Бессарабія та Північна Буковина.

Для України Друга світова війна не лише історія перемоги над нацизмом, але також - національна трагедія.

Українці, позбавлені власної державності, у ній змушені були воювати за чужі імперські інтереси та, інколи, вбивати інших українців.

Разом із тим слід наголосити на внесок саме українців у розгром нацизму і згадати  про військовослужбовців:

 Радянської армії понад 6 млн.,

вояків УПА понад 100 тис., 

Польщі - 120 тис.,

США  до 80 тис.у 1945 р.,

Канади  до 45 тис. у 1945 р.,

Румунії - 24 тис.,

Угорщини до 20 тис.,

Словаччини до  2 тис.,

Хорватії 1500 тис.

Прямі людські втрати України у Другій світовій становлять понад 8 млн. осіб,

економічні - 285 млн. тогочасних рублів.

Війна розкрила для українців руйнівну "силу" обох тоталітарних режимів.

Усім відомі злочини нацистів на окупованих територіях України  (Голокост, розстріли мирного населення, спалення сіл, депортації).

Однак довго замовчувалися численні злочини комуністичного режиму - розстріли політичних в'язнів  у Західній Україні в червні-липні 1941 року, підрив центру Києва і греблі ДніпроГЕСу в 1941 р., знищення в Одесі поранених червоноармійців, скинутих у море разом із санітарними машинами тощо. 

Із Україною пов'язане і завершення війни. 2 вересня 1945 року генерал Кузьма Дерев'янко, який народився на Уманщині, від імені СРСР приймав беззастережну капітуляцію Японії. 

Акт про безумовну капітуляцію нацистської Німеччини підписали в Реймсі о 2 годині 41 хвилині 7 травня 1945 року. Проте Сталін відмовився визнати акт. Він захотів підписання нового у Берліні, здобутому Червоною армією. Тож поставив ще одну вимогу союзникам - жодних офіційних оголошень про перемогу до вступу в силу іншої капітуляції.

Прем'єр Великобританії Вінстон Черчілль і президент США Гаррі Трумен відмовили. На це Сталін  заявив, що підписаний у Реймсі договір не можна скасувати і не можна визнати, адже капітуляція має бути прийнята не не території переможців, а там, звідки прийшла агресія, - в Берліні. Союзники погодилися. 

Другий Акт про капітуляцію Німеччини підписали у берлінському передмісті Карлсхорст - 8 травня, о 22:43, за центральноєвропейським часом, а за московським це - 9 травня 00:43.

Його текст майже дослівно повторював попередній. Наприклад, підтвердив час припинення вогню - 8 травня, о 23:01, за центральноєвропейським часом.

(За матеріалами  Українського інституту національної пам'яті)

А ми, українці...

"Пам'ятаємо... В Україні 4 червня вшановують пам'ять дітей, які загинули внаслідок збройної агресії росії проти України.Пам'ятний день було встановлено постановою Верховної Ради 2021 року.

 

" Українські діти знають і бачили те, чого не повинні бачити діти. Вони зростають на уламках власного дитинства. росія несе провину за те, що наші діти страждають у ХХІ столітті, у власному домі, в рідній мирній країні.

Бо імперія зла прийшла з війною і відібрала у них дитинство, відібрала рідних, друзів, домівки, всі права і можливості, які вони до того мали".

Митрополит Київської і всієї України Єпіфаній.

Предстоятель православних церков України.

У регіонах, які сьогодні охопила війна ,стало звичайною практикою  спрямовувати  удари проти мирного населення, головним чином проти жінок і дітей, виганяти їх з домівок, знущатися над ними, вбивати їх.

Біженці - найуразливіша група, та діти - найуразливіша з найуразливіших. Коли доводиться рятуватися зі своєї оселі, саме вони першими  помирають в дорозі від  зневоднення, хвороби, виснаження. На окупованих територіях вони наражаються на сексуальну небезпеку.

Я хочу нагадати "русскому миру" відомий вислів , який використав Ернест  Ґеміґвей  у своєму  романі "По кому подзвін" : "... не 

 питай по  кому дзвонять, дзвонять по тобі".

"Діти в Україні пережили 832 дні жаху. Сотні тисяч дітей лягали спати в холоді і страху. Діти були вбиті та поранені, і багато хто з них втратив батьків, братів і сестер, друзів, свої домівки, школу. Жодна дитина не повинна так страждати".

Кетрін Рассел, виконавча директорка ЮНІСЕФ.