2025 р. Канікули зі смаком літа. Червень.

 

"Скажіть, ви не знаєте, чому це небо таке синє-синє, а хмарки в ньому пливуть такі біленькі? Чому так рано прокидається сонце?  А коли настає йому час іти на спочинок, то чому воно аж ніяк не хоче лягати в свою полум'яну колиску? Чому в нічному небі так мерехтять зорі, а місяць так пильно розглядає себе в тихому дзеркалі ставу? Літо прийшло! А червень його перший місяць. Місяць соковитих черешень і полуниць, місять першої сіножаті та найдовших днів року..." ( Ю. Старостенко)

Червень традиційно доволі напружений місяць в нашій бібліотеці. Початок літніх канікул, хочеться прочитати якомога більше програмної літератури за списками, а потім ще є і особисті уподобання..... Ми намагаємося задовольнити всі ваші запити , приходьте, ми завжди вам раді! 

Літо -  це довгі-предовгі канікули, річка, густі трави, в яких можна заховатись, різнобарвні яскраві квіти, з яких можна плести віночки... і читати, читати, читати.....

2025 р. "Пам'ятаємо..." 26 червня - День Кримськотатарського прапора!

 

Синій стяг, як небо рідне, з тарак-тамгою золотою.

Він про долю нашу гідну, вічно в серці в нас з тобою.

Кримськотатарський прапор  - це блакитне полотнище з жовтою тамгою ( тарак-тамгою) у верхньому лівому куті. Блакитний колір є традиційним для тюркських народів, а тамга -  родовий знак династії Ґераїв, правлячої в Кримському ханстві.

Блакитний колір: символізує свободу та чистоту, а також асоціюється з небом і морем у тюркських культурах.

Жовта тамга : старовинний символ, який використовувався як родинний знак правителів Кримського ханства, а згодом став  гербом кримських татар.

Прапор був вперше прийнятий Курултаєм кримських татар у 1917 році після Лютневої революції. Згодом у 1991 році, після здобуття Україною незалежності, прапор був знову відновлений як символ кримськотатарського народу.

З 2010 року в Україні 26 червня відзначають День кримськотатарського прапора, на згадку про відновлення Курултаю у 1991 році.

2025 р. "Пам'ятаємо... 28 червня - День Конституції

 

"ОСНОВНИЙ ЗАКОН ПРАВОВОЇ ДЕРЖАВИ"

 

    "Потрібні час, віра і напружена праця, щоб конституційні засади увійшли в наше життя конкретними і зрілими перемінами. Тож давайте будемо виходити з того, що Україна починається з кожного з нас,  і нам під силу  збудувати суспільство, в якому будуть створені умови для всебічного розвитку людини: суспільство, де панували б гуманізм, демократія, закон і справедливість"

    Леонід Кучма  ("Відповідальність перед Україною". Із доповіді Президента України на урочистих зборах з нагоди і-ї річниці прийняття Конституції України 27 червня 1997 року)

    Чи замислюємося ми, що таке Конституція України?! І як в одній книзі може поміститися все наше життя і життя всієї країни? Адже КОНСТИТУЦІЯ - це не просто вибір правил про державу, про вибори, права і обов'язки суспільства та кожного громадянина.

    Це найвищий закон, який встановлює та  визначає державний устрій, контролює владу, нагадує про повагу і який наче компас, дозволяє нам почуватися у безпеці та здійснювати всі свої мрії.

    З нагоди цієї дати  бібліотека пропонує у "Куточку права" познайомитися з матеріалами, які присвячені цій визначній даті.

Задум прийняти принципово нову Конституцію України виник ще всередині 80-х, тобто на початку перебудови. Але в практичну площину ця ідея була поставлена лише після ухвалення Верховною Радою України 16 липня 1990 року Декларації про державний суверенітет України. Вона стала провісником Акту проголошення незалежності України 24 серпня 1991 року, підтвердженого всеукраїнським референдумом 1 грудня 1991 року. Постановою Верховної Ради України було створено Комісію з розробки нової Конституції України у складі 59 осіб під головуванням тодішнього Голови ВР Л. Кравчука. Співголовою став згодом новий Голова ВР - І. Плющ.Результатом роботи Комісії стала концепція нової Конституції України, яка 19 червня 1991 року була опублікована в пресі. Офіціальна Конституція України була ухвалена у 1996 році.

Я - українець. Є в мене право на рідну мову на свою державу, 

На гордий прапор золотисто-синій. На щастя жити у такій країні.

Я - українець. І моє це право любити землю горду й величаву.

Та дух свободи набирати в груди. Я - українець. Був ним, є, і Буду !

Зі святом, друзі!

Якщо вас зацікавив наш "історичний екскурс" в історію, пропонуємо вам ознайомитися з документальними матеріалами про Конституцію України і не тільки в нашому Куточку права.

Слава Україні!

    

2025 р. "Пам'ятаємо... 22 червня День скорботи. "Цей біль ятрить серце і душу"

 

2025 рік - особливий рік для України. Виповнюється 80 років, 

коли було подолано німецький фашизм. І хто б міг подумати, що через 80 років рф фактично стане носієм і послідовником ідей фашизму в найгіршому його варіанті та знищуватиме українців лише тому, що ми прагнемо будувати свою незалежність, свою соборну Україну. Ми на своїй землі у вільному світі. 

За часів Радянського союзу  для всіх  громадян була дата - Велика вітчизняна війна - 22 червня 1941 року, хоча  Друга світова війна почалася 1 вересня  1939 року. Чому така розбіжність ? Що було між 1 вересня 1939 року

 і 22 червня 1941 року?

Війна для Радянського Союзу розпочалася з участі у боротьбі проти Європи на боці гітлерівської Німеччини. І це факт історії. 

Все, що передувало 22 червня 1941 року, офіційна радянська (та й пострадянська) історія вважає "передвоєнним періодом". Цікавий "період"... У середині березня 1939 року масштабні бойові дії розгортаються на Закарпатті. Обороняючи Карпатську Україну від агресії військ угорського диктатора Горті, гинуть тисячі українських юнаків. Запеклі бої точаться до травня. 

Офіційний початок Другої світової війни - 1 вересня 1939 року. Десятки тисяч українців у складі польського війська намагаються зупинити гітлерівські танки. Знову багато загиблих. Червона армія б'є польській у спину. Театром  бойових дій стають Галичина  та Волинь. З боку червоних Український фронт на чолі з Тимошенком і Хрущовим. І знову тисячі і тисячі загиблих. А потім сотні  тисяч депортованих НКВД із Західної України, тисячі розстріляних. Дуже мирний період, чи не так ? 

 А далі- так звана "зимова війна" між СРСР і Фінляндією. Десятки тисяч етнічних українців та вихідців з України  наклали головами в засніжених лісах Суомі на межі 1939-1940 років. 

А якщо подивитися на азійські театри воєнних дій, то на Халкін-Голі улітку 1939 року в складі Червоної армії воювали десятки тисяч українців. Двоє з них - льотчики-аси Грицевець і Кравченко, - стали першими двічі Героями Радянського союзу.

Літо 1940 року. Радянські танки гуркотять шляхами Бессарабії та Буковини. Висаджуються повітряні десанти. НКВД "зачищає" оперативний тил. Війни офіційно немає, але до Союзу вже приєднані території з населенням понад 22 мільйони.  Загальний рахунок загиблих під час бойових дій та внаслідок репресій  перевищує двісті тисяч... І тільки за рік після походу Червоної армії до Буковини та Бессарабії німецькі літаки бомбують Київ....Проте буквально за тиждень до цього відбувається чергова "зачистка" - депортується населення західного прикордоння СРСР. Адже Сталін теж готується до війни. Щоправда, до зовсім іншої, ніж та, що починалася 22 червня 1941 року - до наступальної й переможної.

Друга світова війна розпочалася 1 вересня 1939 року і лише 2 вересня 1945 року після капітуляції Японії, тобто через шість років, людство змогло перевести подих і заходи лося підраховувати втрати. Процес цей, до речі, триває і нині...

Тепер росія пропонує повернутися у сталінську епоху., інтерпретуючи багато факті історії так, як  Сталін їх інтерпретував. Незаангажовані історики  дають оцінку Пакту Молотова-Ріббентропа :"Війна для Радянського Союзу розпочалася з участі у боротьбі проти Європи на боці гітлерівської Німеччини. І це факт історії".  А ви спробуйте його знайдіть у російських підручниках! А потім  рф дивується, чому ці прибалти зациклилися на пакті Молотова-Ріббентропа?. Та тому, що дня них це гамлетівське питання: бути чи не бути? 

До речі, після першого з'їзду народних депутатів, скликаного Михайлом Горбачовим, пакт Молотова-Ріббентропа був офіційно засуджений.

2025 р. "Пам'ятаємо..."4 червня - Міжнародний день безвинних дітей жертв агресії.

 

"Залишишся у пам'яті у нас назавжди, наче біле янголятко."

                                                                                                        В. Тимошенко

4 червня світ відзначає Міжнародний день безвинних дітей - жертв агресії 

(рішення Генеральної Асамблеї ООН від 19.08 1982 р.)

Україна вшановує пам'ять дітей, які загинули внаслідок збройної агресії росії.

Діти та війна - речі несумісні.

Колектив бібліотеки на молодшому і старшому відділах презентував  дві книги, які познайомлять наших читачів з миттєвостями  цієї страшної, жорстокої, несправедливої війни.

Отже, знайомтесь:

Молодший відділ пропонує книгу Оксани Давидової "Привидуся"

Українське містечко, в якому мешкає Андрій із бабусею Аллою, окупували російські загарбники, Вони вбивають мирних людей, нещадно мародерять і при цьому запевняють, що прийшли нас "свобождать". Від їхнього свавілля потерпають не лише люди, а й привидка Явдуся, з якою Андрій заприятелював і назвав її Привидусею. Вона допомагає знаходити хлопчикові дрова, щоб бабуся могла приготувати на вогнищі їжу.

А відтак Андрій разом з Привидусею навіть умудряються передати ЗСУ таємну інформацію про розташування штабу ворога. Ось лише при цьому Андрій випадково розкриває таємницю того, хто така Явдуся насправді...

Старший відділ познайомить читачів  з невеличкою збіркою присвяченою пам'яті 16-річногоСтепана Чубенка з Краматорська, голкіпера юнацької футбольної  команди "Авангард"

За свою громадянську проукраїнську позицію, любов до Батьківщини, відмову зрадити їй, підліток був по-звірячому закатований і розстріляний наприкінці липня 2014 року в смт Горбачово-Михайлівка, що біля Донецька. І тільки 8 листопада його поховали в рідному місті.

Яким він був, юнак, що прийняв таку страшну смерть і став відомим далеко за межами України ?

За все відповідати доведеться, 

і Судний день ніхто не обмине

Як відгукнеться...

            Як же відгукнеться

Гріховності затьмарення страшне

За все відповідати доведеться,

Якщо в провинах згаяне життя,

І рай для вас на Небі не почнеться,

Як на землі не буде каяття!

                                                                           ю. Титов

                

2025 рік. Указ Президента України В. Зеленського про День захисту дітей

 

Президент України Володимир Зеленський підписав указ, який переносить святкування Дня захисту дітей в Україні на 20 листопада замість 1 червня.

Він зазначив, що саме 20 листопада, у 1959 році було ухвалено Декларацію прав дитини, а в 1989 році - Конвенцію ООН про права дитини. Відтак цей указ переноситть святкування Дня захисту дітей на 20 листопада відповідно до світовихї стандартів.

Отже, до зустрічі в листпаді!

2025 р. "Пам'ятаємо... 1 червя - Міжнарожний день захисту дітей .Розберемося в собі, щоб зрозуміти дитину.

 Не виховуйте дітей, все одно вони будуть схожі на вас. 

Виховуйте себе.

Шановні дорослі, наші мами і тата, бабусі та дідусі ці рекомендації для вас. Колектив бібліотеки вирішив, що вам буде цікаво ознайомитися з інформацією, яку ми підготували для вас.

Вмійте говорити, слухати і чути. 

Дорослі, не обкрадайте своїх дітей! Тепло, ласка, щирі позитивні емоції, тепле відверте спілкування, обіймашки... + чітко окреслені рамки, правила поведінки та межі відповідальності дитини відповідно до її віку.

А головне:  треба любити свою дитину, поважати її, розуміти і захищати...

2025 р. "Пам'ятаємо... Національний тиждень безбар'єності в Україні з 19 по 25 травня. "Усі ми різні, але рівні"

 

Інформація для роздумів: прочитай, поміркуй!

Ви не думали про те, скільки чудових картин, книг, віршів було створено людьми з інвалідністю ?

Наш мозок фізіологічно розчеплений на дві половинки, наче волоський горіх. Ліва половинка відповідає за логіку, мову, обчислювання і розум. Саме цю половинку люди сприймають, як своє неповторне "Я". Це - свідома, раціональна, щоденна основа нашої реальності.

Права половинка нашого мозку - це центр нашої інтуїції, наших емоцій, здатність проникнути в суть явищ і розпізнати образи нашої підсвідомості.

Наша ліва півкуля - вчений. Наша права півкуля - художник. Люди вибудовують своє життя лівою півкулею свого мозку. І лише від сильного болю, жахливого розпачу або тяжкої хвороби їх підсвідомість може "випливти" на поверхню.

Коли людина травмована, хвора, пригнічена або уболіває за когось, права півкуля може на миттєвість, як спалах, отримати найвищу досконалість і дати людині доступ до божественного натхнення...

Ось тільки деякі імена людей з  інвалідністю:

Леся Українка - війна тіла і духу. Ніжна, тендітна, слабка, але дуже мужня і сильна духом. Вона не дозволили долі розчавити себе. Вона піднялася над своїм часом, над своєю похмурою епохою, над своїм болем. Міцне духовне здоров'я кипіло в її поезії мужністю, нескореністю, любов'ю...

Аллан Маршал - "Я вмію стрибати через калюжі". Письменник, якого важка хвороба в ранньому дитинстві лишила можливості ходити. Він - один з  тих щасливих письменників, який своїми книгами, статтями, публічними лекціями, рефератами, виступами, всім своїм нелегким життям допоміг багатьом відчути впевнеість у своїх силах, відчути радість буття, знайти своє місце у житті...

Леонардо да Вінчі - геній, що страждав на ДЦП. Він кульгав на праву ногу і не міг повноцінно користуватися правою рукою, тому писав і малював лівою...

Бетховен - велика людина з порушенням слуху. Проблеми  з'явилися у композитора в 28 років, та це не завадило створенню визначних музичних шедеврів...

Андре Бочеллі - сліпий співак з найкращим голосом у світі. Не дивлячись на порушення зору став одним з кращих голосів сучасної опери і поп-музики...

Анрі де Тулуз Лотрек-Монфра, граф - французький живописець, постімпресіоніст. В дитинстві був дуже хворобливою дитиною, в 14 років зламав обидві ноги і назавжди залишився людиною з інвалідністю (із-зі генетичного захворювання ноги перестали рости).Вирішив присвятити себе живопису. Ніколи не чекав від людей співчуття і сам сміявся над собою, випереджуючи глузування з будь-якого боку...

Франклін Рузвельт - Президент в кріслі колісному.  Він єдина  в історії США людина, яка чотири рази обиралася на пост Президента. Він став , напевно, самим великим Президентом своєї країни в ХХ столітті. Президентом, до кінця свого життя приреченим на крісло колісне...

А ще Крістофер Рів, кіноактор, Стівен Хоккінг, фізик і астрофізик, Володимир Ярець та Стюарт Борем, мандрівники, Рей Юрі, легкоатлет, олімпійський чемпіон...

Конфуцій казав : "Щоб побачити світло, треба відкрити очі" І побачити тих, хто поряд...

Прочитайте  в групі  "Психологічна  скарбничка"  (Facebook) матеріал  Олесі Толкачової.

Ви  усвідомите, що "безбар'єрність - це не про "їх" і "нас"... Це про "МИ"! Про те, як ми тримаємо одне одного!"

В нашій бібліотеці є книга  Оксани Радушинської  " Метелики в крижаних панцирах"- про дівчинку-підлітка, прикуту до крісла колісного після автокатастрофи, яка вчиться відкриватися світові, попри страх  перед людським  несприйняттям.

Ми радимо всім  прочитати цю книжку!

Давайте бачити одне одного не через призму обмежень,

а через призму людяності!

 

2025 р. " Пам'ятаємо..." День Києва - 25 травня -" Великий вальс Міліци Кор'юс"

 

В число прославлених  мелодій всіх часів і народів ввійшов і наспів вальсу 

"Казки Віденського лісу" Йоганна Штрауса. Наспів цей нерозривно пов'язаний з кінематографом. Зі сценою із довоєнного американського фільму "Великий вальс", де Штраусу допомагає озвучити мотив його супутниця Карла Доннер, яку зіграла знаменита Міліца  Кор'юс.

Народилася майбутня виконавиця ролі Карли Доннер у Варшаві в серпні 1909 року. Її батько, швед за походженням, викладав музику, мати  була домогосподаркою. В сім'ї росли чотири донечки - Ніна, Міліца, Тамара і Ганна та син Микола. Дівчатка змалку  були виховані в любові до музики, яку їм передав батько.

Біда підібралася до цієї родини саме з того боку, звідки її не чекали. Серед викладачів був доволі відомий  та талановитий німець-математик. Він часто бував у домі Кор'юс і... закохався у  пані Кор'юс.  Доволі безвинна інтрижка переросла у бурхливий роман. Мати сімейства  наважується на рішучий крок -  син залишається з батьком, а  дочок вона забирає з собою у Київ, де вирішує розпочати нове життя.

Спочатку все було добре. Закохані побралися і сім'я оселилася у невеликій квартирі на території Києво-Печерської лаври. Пройшло декілька років, підросла старша - Ніна. Вона  успадкувала від батька музичний талант, стала хорошим скрипалем. І її взяли в відомий оркестр Натана Рахліна. І ось  саме до  Ніни  вітчим, чоловік пані Корьюс , почав проявляти знаки уваги. Дівчина не відповідала залицяльнику взаємністю і як могла  приховувала від матері  домагання  чоловіка, розуміючи, до якої трагедії це може  привести. Та все ж таки, розв'язка настала. Після несамовитої  сцени  чоловік пані Корьюс кинув її, та дітей без засобів існування та поїхав у Німеччину, де через деякий час прославився як науковець.

А для  пані Корьюс та її дівчат настали важкі часи. Після втечі "математика" матір з доньками жили тільки на заробіток Ніни. А через деякий час час допомагати сім'ї стала і Міліца - у неї  відкрився чудовий голос, і талановиту дівчину взяли у популярні капелу  "Думка", якою керував Нестор Городовенко. Приміщення для репетицій було в будинку  Родзянко, вул. Ярославів Вал, 14-а.  Капела "Думка"  користувалася ним до 1980 року.

 У 1927-1928 роках капела була учасницею багатьох  концертів по всій Україні та за її межами. До речі  мандрівний характер співаків відображено у самій назві колективу: "Думка"  означає "Державна Українська Мандрівна КАпела". В березні 1927 року юна співачка прийняла участь у концерті пам'яті Тараса Шевченка.

Отже, незрівняне, блискуче сопрано Міліци Кор'юс сформувалося і вперше прозвучало у Києві.

Одного разу пані Кор'юс отримала листа від свого першого чоловіка. Він писав, що знає про її негаразди, про те, як їм важко матеріально , і  запропонував прислати йому одну  із дочок, щоб він міг дати їй хорошу освіту. На сімейній раді вибрали Міліцу. Вона поїхала до батька, який жив разом з сином у Таллінні. 

І дуже скоро київська родина почала отримувати афіші з написами "Сьогодні співає Міліца Кор'юс. У Таллінні співачка вийшла заміж. Її обранцем став багатий німецький аристократ, барон Гуго Фельц, з яким Міліца переїхала до Німеччини. Саме тут розквіт  талант оперної діви. Вистави, концерти в Магдебурзі, сцени Відня та Берліна принесли їй шалений успіх. І в 1937 році Міліцу Корьюс запросили до Голлівуду для  участі у  романтичному музичному фільмі  присвяченому  Йоганну Штраусу.

Режисер фільму Жульєн Дювівьє пішов на всі вимоги чоловіка Міліци, який  поставив ряд умов: ніяких сумнівних сцен, постійний нагляд за знімальним процесом, і всі коштовності, які сяють на  Карлі Доннер у фільмі - справжні. Барон не міг допустити, щоб його дружина  знімалася в звичайній біжутерії.

Роль віденської оперної прими Карли Доннер стала для Міліци зоряним часом. В історії світового кіно назавжди залишилася  блискуча зіграна нею з Фернаном Граве (Штраус) і Крістіаном Рабом (фурман) сцена у Віденському лісі...

Ранок, Йоганн і Карла прокинулись в екіпажі після  бурхливих подій вчорашнього дня - участь у народному повстанні, втеча з-під варти....І ось тепер спокійний проїзд лісовою дорогою, і з цокоту копит, стуку коліс, пташиних співів, звуків поштарського ріжка народжується лейтмотив "Казок Віденського лісу"...

У рік виходу "Великого вальсу" на екран тридцятилітня Міліца Кор'юс була у розквіті своєї краси і таланту. Обожнювана

 жінка, мама двох дітей, вона була задоволена своїм життям, про це вона писала своїм рідним сестрам і матері. А коли дізналася  про шалений успіх фільму, збиралася приїхати до них саме в те літо, але почалася війна...

В голодному Ленінграді під час блокади загинули її мати та Тамара. Життя красуні Ніни склалося не дуже вдало: тяжке заміжжя і швидка смерть. (Похована Ніна на Лук'янівському цвинтарі). Інша сестра Аня прожила нічим не примітне життя, як і брат. За іншими джерелами брат загинув у концтаборі...

Міліца Кор'юс померла в Каліфорнії  1980 році від серцевого нападу. Вона назавжди залишилась незрівнянною Карлою Доннер, дивом Віденського лісу. А ми, кияни, можемо представити її зовсім юною дівчинкою, яка поспішає київською вулицею  на урок музики, або співаючою над Дніпром українські пісні..

Пішли з життя всі актори знаменитого фільму. Все, що пов'язане з ним, стало  легендою, яка нічого не значить для теперішнього покоління, якби не рулон сірої кіношної стрічки в жерстяній коробці з написом "Великий вальс". Та гасне світло в залі. І все починається спочатку...

"Й залишився назавжди цей вальс із кіно. 

Це було недавно, це було давно..."

2025 р. "Пам'ятаємо..." 21 травня - День Міжнаціональної злагоди і культурного розмаїття,

 

Єдність у розмаїтті - основа сильної нації.

21 травня ми будемо святкувати День міжнаціональної злагоди і культурного розмаїття.

Цей Закон № 883/2024 президент підписав  27 грудня. 

У своїй промові під час зустрічі з представниками національних спільнот і корінних народів президент підкреслив, що Україна завжди була і залишається багатонаціональною країною, де кожен народ робить свій унікальний внесок у її культуру, розвиток та захист незалежності.

Мета цього свята - зміцнення єдності і злагоди українського народу, утвердження української національної та громадянської ідентичності, сприяння вільному розвитку культурного розмаїття корінних народів і національних меншин України.

Цей день також є даниною поваги до внеску всіх спільнот України у захист державного суверенітету та незалежності, зокрема у протидії агресії з боку росії.

День Міжнародної злагоди і культурного розмаїття -це  про прагнення українців бути разом. Разом - попри різне етнічне походження. Разом боронити свою країну і відновлювати її.

З давніх часів Україна відкриває своє серце і душу всім, хто завітав з  миром на її землю або ж оселився тут назавжди.

Сьогодні населення України багатонаціональне:

за даними останнього офіційного  Всеукраїнського перепису населення, на території країни проживають представники понад 130  національностей .

Нацменшини становлять близько 20 % населення України (Укрінформ).

Всі живуть у злагоді й пошані, не втрачаючи своїх традицій, звичаїв, обрядів. 

 

Наша бібліотека також відгукнулася на появу нового свята. І ми вирішили познайомити наших читачів  з казками, які останнім часом не дуже користувалися попитом. Але читачі, які були прихильниками  найкращих казок народів національних меншин, назавжди залишилися їхніми шанувальниками.

Не знайдеться на світі людини, яка  не мандрувала б чарівною країною казки. Багато хто рушив до неї- дивовижної, таємничої, доброї, мудрої і справедливої - ще крихітним малям, міцно вхопивши за руку свою бабусю чи дідуся, татка чи маму. 

Один лиш маленький крок ступити - і ось вони:

Фет-Фрумос, Василик Зелений, Сусамбіл, Оксюн-ооя, Караджа-батир, Красуня Кункей, Хоробрий Азмун,

Йонукас , Егле, Лукошюкас, Бахтіяр, Малик-Махмед, Фархад і Ширін...

Але все це -  тільки початок, лише один куточок безмірно великого, різноманітного казкового світу багатомовної національної  сім'ї  народів України.

На старшому відділі бібліотеки познайомтесь з творами письменників національних меншин України "Єдність у розмаїтті - основа сильної нації".

А тепер повернемося до реальності. У нас війна. Жорстока, кривава несправедлива. Війна, яка відібрала життя не тільки у воїнів, але і у цивільного населення, дітей - нашого  майбутнього.

І поряд з нашими воїнами пліч-о-пліч стоять:

білоруський полк ім. Кастуся Калиновскького ;

батальйон ім. Джохара Дудаєва, батальйон ім. Шейха Мансура, батальйон ім. Хамзата Гелаєва; 

добровольчий батальйон ім. Імама Шаміля;

грузинський Національний  Легіон;

добровольчий батальйон "Крим";

добровольці з Азербайджану, Казахстану, Латвії, Естонії...

Захищаючи Ірпінь, загинув український актор Паша Лі. Ахмет Сеїтаблаєв, український кінорежисер, - не тільки боєць територіальної оборони, але й митець, який зняв  цікаві кінофільми, що  не пройшли  непоміченими   та отримали нагороди. Це "Чемпіон з підворіття" (у 2012 році отримав приз "Золотий Дюк" на 3-му Одеському кінофестивалі); "Чужа молитва" ( номінація на "Золоту дзиґу) та   фільм "Хайтарма" ( премія національної спілки кінематографістів України 2014 р.) 

А сонячний Азербайджан допоміг коштами на відбудову лікарні в Ірпіні, яка була повністю зруйнована.

Усі народи, які живуть в Україні, становлять єдину, дружну українську родину!

Єдність у розмаїтті - основа сильної нації!